Спецпроект

На Чернігівщині відкрили пам’ятну дошку Праведниці народів світу. ФОТО

27 січня в с. Шатура Ніжинського району Чернігівської області відкрили пам'ятну дошку місцевій жительці - Праведниці народів світу Устинії Петренко.

Дошку відкрили з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

У роки німецької окупації 1941-1943 Чернігівщини Устинія Петренко надала прихисток двом єврейським дівчатам.

 

Вшанування Устинії Петренко стало можливим завдяки активній дослідницькій роботі місцевої вчительки Тетяни Рубан та її учнів. Вони створили відео зі свідченнями очевидців, яке відтворює події в Шатурі в період нацистської окупації. 

 

В урочистостях взяли участь директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко, представник обласного об’єднання єврейських общин та організацій Семен Бельман та представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

Спогадами про героїчний подвиг Устинії Петренко поділилися її донька — Олександра Романченко.

Учасники заходу також поклали квіти до могили Праведниці народів світу.

ДОВІДКА:

Праведник народів світу — почесне звання, яке надає Держава Ізраїль людям, які, ризикуючи житятм, рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни. Інформацію про всіх відомих на сьогодні праведників збирає меморіал Яд-Вашем у Єрусалимі. 2573 праведників походять з України.

Читайте також:

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.