Спецпроект

На Чернігівщині відкрили пам’ятну дошку Праведниці народів світу. ФОТО

27 січня в с. Шатура Ніжинського району Чернігівської області відкрили пам'ятну дошку місцевій жительці - Праведниці народів світу Устинії Петренко.

Дошку відкрили з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

У роки німецької окупації 1941-1943 Чернігівщини Устинія Петренко надала прихисток двом єврейським дівчатам.

 

Вшанування Устинії Петренко стало можливим завдяки активній дослідницькій роботі місцевої вчительки Тетяни Рубан та її учнів. Вони створили відео зі свідченнями очевидців, яке відтворює події в Шатурі в період нацистської окупації. 

 

В урочистостях взяли участь директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко, представник обласного об’єднання єврейських общин та організацій Семен Бельман та представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

Спогадами про героїчний подвиг Устинії Петренко поділилися її донька — Олександра Романченко.

Учасники заходу також поклали квіти до могили Праведниці народів світу.

ДОВІДКА:

Праведник народів світу — почесне звання, яке надає Держава Ізраїль людям, які, ризикуючи житятм, рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни. Інформацію про всіх відомих на сьогодні праведників збирає меморіал Яд-Вашем у Єрусалимі. 2573 праведників походять з України.

Читайте також:

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.