29 січня 1918

Гурт "Гайдамаки" випустив "чоловічий" саундтрек до фільму "Крути 1918". ВІДЕО

Учора рок-група "Гайдамаки" презентувала кліп на пісню "Чорна Рілля", яка стала додатковим саундтреком до фільму “Крути 1918”.

Про це "Історичній правді" повідомила команда фільму "Крути 1918".

"Чорна Рілля" – сучасна рок-версія давньої козацької думи. За словами музикантів, у житті справжнього чоловіка настає час, коли він, захищаючи свою кохану жінку, родину або державу, стикається віч-на-віч зі смертю, без жодних сценаріїв та прикрас.

"Мені сподобався цей трек, як тільки я його почув, – говорить продюсер фільму "Крути 1918" Андрій Корнієнко. – Старовинна українська пісня в сучасному аранжуванні зазвучала досить потужно та цікаво. А автентичні українські інструменти в руках класних музикантів роблять трек по справжньому чесним".

Гурт Гайдамаки самостійно створив кліп – від ідеї до режисури. Зйомки відбувалися на Київському морі. Погода сприяла красі кадру – у 20-градусний мороз крига намертво скувала поверхню води.

"Безкрайній крижаний простір мав бути метафорою чистоти та вічності, у яку відійшли душі героїв, що полягли у нерівній битві під Крутами", – додав лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола.

 

Нагадаємо, історичний екшн "Крути 1918" снятий за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене "червоними" агентами.

Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

Створенний за підтримки Держкіно фільм "Крути 1918" виходить в широкий прокат 7 лютого.

Як повідомлялося, в Івано-Франківську відкрили  пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.