Науковці запитали Патона, чи НАНУ підтримує позицію Петра Толочка

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

У листі, оприлюдненому 29 січня на сайті "Збруч", ідеться про виступ Толочка на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила.

"Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з  виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ "Всесвітньому руському народному соборі" в Москві в листопаді 2018 р.

Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів.

Тому цілком природно виникає  запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка.

Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька  місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь".

З повагою,

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій                                                                                  

Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький,  Алла Ємець, Юрій Слюсаренко.

Нагадаємо, у своєму виступі почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко заявив: "я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі…Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони".

Повний текст промови академіка дивіться в публікації "Історичної правди".

ДОВІДКА:

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. 

Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".