Науковці запитали Патона, чи НАНУ підтримує позицію Петра Толочка

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

У листі, оприлюдненому 29 січня на сайті "Збруч", ідеться про виступ Толочка на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила.

"Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з  виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ "Всесвітньому руському народному соборі" в Москві в листопаді 2018 р.

Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів.

Тому цілком природно виникає  запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка.

Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька  місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь".

З повагою,

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій                                                                                  

Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький,  Алла Ємець, Юрій Слюсаренко.

Нагадаємо, у своєму виступі почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко заявив: "я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі…Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони".

Повний текст промови академіка дивіться в публікації "Історичної правди".

ДОВІДКА:

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. 

Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".