Про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Жадана

На лібрето письменника Сергія Жадана створюється опера про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного), який став українським військовим діячем.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказала Олександра Саєнко, організатор фестивалю української культури в Австрії UStream.

"Пишемо оперу про Василя Вишиваного, ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга Лотаринзького, який загинув через любов до України. Ми розповіли про наш проект главі дому Габсбургів Карлу фон Габсбургу, хочемо запросити його на прем‘єру, яка відбудеться наприкінці року в Харкові. Ця опера — наша подяка цій родині, вони дуже підтримують Україну", — повідомла Саєнко.

Вона додала, що смиволічно, що прем'єра опери відбудеться саме в білатеральний рік культур. 

Ініціатором і меценатом проекту виступив Почесний консул Австрії в Харкові Всеволод Кожем'яко. Лібрето написав письменник Сергій Жадан, музику  Алла Загайкевич. Режисером-постановником запрошено Ростислава Держипільського.

"Усі  видатні фігури в українському мистецтві. Харківський національний театр опери і балету — наш партнер, прем‘єра відбудеться саме там. Сподіваюсь, що колись зможемо привезти цю оперу до Австрії",  сказала вона.

ДОВІДКА:

Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

 Вільгельм фон Габсбург

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року.  
 

Нагадаємо, у Вінницькій області відкрили меморіальну таблицю підполковнику Армії УНР, художнику, геральдисту та письменнику Миколі Битинському.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.