Конкурс НБУ на найкращу пам'ятну монету проведуть за новими правилами

1 лютого стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України", який проводитиметься серед пам’ятних монет, що ввійшли в обіг у 2018 році.

Про це повідомляє Укрінформ  із посиланням на прес-службу Національного банку України

"Цьогоріч Національний банк уперше з часів існування конкурсу змінив правила його проведення. Відтепер визначатимуться по три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у двох номінаціях (раніше – у трьох): "Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року з урахуванням обраної теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології та "Краще розкриття теми" – оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, присвяченої особистості, події, інституції тощо", – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що такі зміни у правилах конкурсу допоможуть точніше визначити найцікавішу і найпопулярнішу тематику серед споживачів, а також привернути увагу широкого загалу до мистецтва пластики, державотворчих ідей та цілей.

За право стати автором кращих монет змагатимуться автори дизайну пам'ятних монет Любов Андрощук, Володимир Дем’яненко, Святослав Іваненко, Микола Кочубей, Марина Куц, Наталія Фандікова та група художників "АртТріум" (Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки).

Конкурс проходитиме у два етапи. Монету одного найменування можна зазначати лише в одній номінації.

Як відомо, конкурс, що вже став традиційним в Україні, започаткували у 2005 році. За результатами минулорічного конкурсу "Краща монета року України", у якому взяли участь монети, введені в обіг у 2017 році, перемогли такі монети: у номінації "Краща монета року" – "Колесо життя", у номінації "Унікальне ідейне рішення" перемогу розділили "Колесо життя" та "До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років". У номінації "Найкраще художнє рішення" переміг "Косівський розпис".

Як повідомлялося, у словацькому барі в Кошице знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.