АНОНС: У Могилянці експонуватимуть "Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів"

Музей НаУКМА запрошує оглянути стендовий виставковий проект "Навколо одного образу. Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів авторства Мойсея Лейбовського" з нагоди 145-ї річниці від дня народження Хелени Потоцької.

Головний об'єкт виставки – портрет Хелени (Гелени) Потоцької, який належить до фондової колекції Вінницького обласного художнього музею та який став предметом масштабних досліджень кандидата історичних наук Оксани Лобко, авторки та кураторки виставкового проекту.

Виставка розповідає про життя та діяльність двох осіб: героїню портрету Хелену (Гелену) Потоцьку, і про життя та творчість малознаного в Україні польсько-литовського художника Мойсея Лейбовського (1878-1942/43).

 

Матеріали для виставки було зібрано з 25 архівних установ та приватних колекцій. Представлено фотографії та фото документальних матеріалів з приватного родинного архіву Потоцьких, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Державного архіву у Любліні, Музею-замку у Ланьцуті, Єврейського історичного інституту у Варшаві, Окружного музею у Жешуві, Регіонального музею у Ченстохові, Національного музею Литви, Литовського художнього музею, Литовського художнього фонду, Державного єврейського музею Віленського Гаону та ін.

Долучились до проекту знані польські науковці (Jerzy Malinowski, Urszula Makowska) та литовські мистецтвознавці (Laima Laučkaitė-Surgailienė, Jolanta Širkaitė, Vilma Grad, Reda Griskaite), які надавали консультації стосовно художника Лейбовського та періоду його творчості у Вільно.

ДОВІДКА:

Хелена (Гелена) уроджена княжна Радзивілл (1874–1958) походить із знаної польської родини Радзивіллів (Берлінська гілка родини). Народилась 1874 року у Берліні й була молодшою дочкою князя Антонія Вільгельма Раздивілла, ХIV несвіжського ордината, та французької аристократки Марії Доротеї (Дороти) Ельжбети з дому маркізів де Кастеллан.

У 1892 році Хелена вийшла заміж за польського аристократа Юзефа-Миколая Потоцького (1862–1922), власника чималих маєтків на Волині з центральною садибою та палацом в смт. Антонінах (нині – Красилівський район Хмельницької області). Померла 1956 року у Мадриді, похована у містечку Монтрезор (Франція).

Мойсей (Мойша) Лейбовський (1876–1942/43, загинув у катівнях гетто) – один із відомих художників Вільна (сучасний Вільнюс, Литва) єврейського походження, чия діяльність припадає на кінець ХІХ та першу половину ХХ століття. У своїй творчості автор відображає природу, життя та звичаї жителів єврейських кварталів великих та малих містечок. Очолював Віленське товариство єврейських художників-пластиків до Другої світової війни.

Мойша Лейбовський був відомим портретистом, чимало його робіт зберігається у музеях Польщі та Литви, приватних колекціях. Майстерно володів і графічними техніками живопису. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ вулиць та красу оригінальних споруд старих міст, передаючи його вишуканими й експресивними засобами малярства.

Виставка відкривається 14 лютого й діятиме 30 березня 2019 року з 10.00 до 18.00 окрім вихідних.

Місце: Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Київ, вул. Г. Сковороди, 2). Вхід на виставку через перший корпус НаУКМА.

Організатор: Музей НаУКМА.

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.