Спецпроект

Польща й Ізраїль на грані дипскандалу через звинувачення поляків у колаборації

Президент Польщі Анджей Дуда різко відреагував на оприлюднені у ЗМІ слова прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про причетність поляків до Голокосту під час Другої світової війни.

У своєму Twitter Дуда написав, що "якщо заява Нетаньяху звучала так, як повідомляють ЗМІ", то він готовий скасувати проведення в Єрусалимі саміту Вишеградської четвірки та організувати його в своїй польської резиденції - замку в місті Вісла, повідомляє "Новое время"

 

"Ізраїль не є хорошим місцем для зустрічі в такому випадку, незважаючи на минулі домовленості", - наголосив Дуда.

Зустріч лідерів країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Словаччина і Чехія) має відбутися 19 лютого в Єрусалимі.

Раніше ізраїльська газета Haaretz повідомила, що Нетаньяху в спілкуванні з журналістами на конференції по Близькому Сходу в Варшаві нібито сказав про те, що "поляки співпрацювали з нацистами".

Таким чином, він прокоментував прийнятий у Польщі суперечливий закон, який призвів до ускладнення у відносинах Польщі з Ізраїлем та Україною. Закон вводив кримінальну відповідальність (тюремне ув'язнення на термін до трьох років) за поширення тверджень про провину польського народу або держави в злочинах нацистської Німеччини.

Нагадаємо, у січні цього року Конституційний трибунал Польщі визнав поправки до закону про ІПН Польщі щодо українських націоналістів неконституційними.

6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухвалений Сеймом Польщі 26 січня того ж року.

Поправки до закону про ІПН містили положення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заперечують "злочини українських націоналістів і формувань, які співробітничали з Третім Райхом у 1925—1950 роках". До них закон відносив і польсько-українську війну на Волині й у Галичині під час Другої світової війни, яку названо геноцидом громадян Другої Речі Посполитої.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.