АНОНС: Презентація книги Д. Малкова «Про киян відомих і призабутих»

Остання книжка Дмитра Васильовича Малакова відкриває нові сторінки про киян відомих і не вельми знаних, але таких, які залишили свій слід в історії Києва, серед них – мистецтвознавець Володимир Пещанський, архітектори Микола Даміловський і Василь Листовничий, художник Віктор Цимбал…

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Дмитро Васильович Малаков (1937–2019), за фахом будівельник (Київський інженерно-будівельний інститут (1960)), за покликанням краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.

Його дослідження, де поєднуються глибокі фактологічні знання, ерудиція, точність і образність висловлювань – завжди користувалися неабиякою популярністю, як серед читачів, так і серед слухачів, бо розповіді його були не менш цікавими, ніж книжки.

Від 1970 року публікувався у періодиці та наукових збірках, був автором путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

Особливе місце у доробку автора посідають видання, присвячені періоду Другої світової війни та окупації Києва. У своїх розвідках автор завжди спирався як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

У заході візьмуть участь:

•        Зінаїда Стась, директор Видавничого дому "КИЙ", де вийшла книга;

•        Ольга Сабанська, праонука архітектора М. Шехоніна;

•        Григорій Савченко, к. іст. н., професор, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України;

•        Ірина Малакова, архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, автор проектів реставрації понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших місць України.

Час: 18 лютого, понеділок,о 17:00

Місце: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, просп. Перемоги, 50, м. Київ

Контакти: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська, тел.: (044) 456-01-72

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.