In memoriam. Помер літературознавець Леонід Ушкалов

25 лютого не стало харківського літературознавця, професора Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Леоніда Ушкалова.

Про це повідомив український ПЕН-клуб у "Фейсбуці".

Леонід Ушкалов — автор академічних розвідок з історії української літератури та науково-популярних праць, серед яких "Нариси з філософії Григорія Сковороди", "З історії української літератури XVII–XVIII століть", "Есеї про українське бароко", "Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання", "Що таке українська література: есеї", "Література і філософія: доба українського бароко" та ін.

 Леонід Ушкалов. Фото: FB PEN Ukraine

Саме завдяки Леоніду Ушкалову 2011 року друком з'явилося перше повне академічне видання творів Григорія Сковороди. 

Останні видання Ушкалова — "Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди" і "Шевченко від А до Я".

Ушкалов народився 5 листопада 1956 року в м. Краснопіллі, що в Сумській області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету (1982), де став викладати на кафедрі української та світової літератури.

В Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН захистив кандидатську дисертацію "Творчість Григорія Сковороди і антична культура" (1989) і докторську дисертацію "Література українського бароко в її зв’язках із філософією" (1996).

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз