In memoriam. Померла учасниця ОУН Ярослава Мельничук (Полюга)

Вчора на 90 році життя відійшла у вічність учасниця ОУН, львів’янка Ярослава Мельничук (Полюга).

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 Ярослава Мельничук (Полюга)

Ярослава Мельничук (Полюга) народилась 17 липня 1929 року у Львові. Зв’язок із ОУН встановила під час навчання у Львівському медінституті у 1945−1949 рр.

Перший арешт — у 1948 році. Тоді ж, за браком доказів вини, була звільнена. Удруге заарештована — у 1949 році. Упродовж 6 місяців перебувала під слідством у тюрмі "на Лонцького". Була етапована на спецпоселення в тайгу Якутської АРСР. Виконувала каторжні роботи.

Згодом їй вдалося влаштуватись на роботу лаборанткою в районну лікарню й отримати дозвіл на продовження навчання. 1956 р. отримала диплом і повернулася до Львова, де після повернення й до виходу на пенсію працювала лікаркою.

Сетра особистого охоронця Романа Шухевича – Любомира Полюги.

5 лютого, о 13.00 год у Львові у Храмі Святої Трійці УГКЦ, вул. Тершаківців, 11а, відбудеться чин похорону.

О 13.40 год — виїзд на Личаківський цвинтар, де й відбудеться чин погребення.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.