На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років.

Перша згадка судна оригінальної побудови, яке місцеві жителі називали "баріс", зустрічається ще у Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до Р.Х., – повідомляє ВВС.

 Фото: CHRISTOPH GERIGK/FRANCK GODDIO/HILTI FOUNDATION

Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак матеріальних підтверджень його словам до останнього часу не було.

Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в 2500 років, і є легендарний баріс.

Місто Тоніс, відомий грекам як Іракліон, був заснований близько 2700 років тому і пару століть залишався найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.

Однак на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.

Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно в 2,5 км від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.

Відомо, що в період розквіту Іракліон, близько 450 р. до Р.Х., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описав місто в своїй книзі.

Там, зокрема, описується і торговий корабель під назвою "баріс" з вітрилами з папірусу, дуже здивував "батька історії" своєю незвичайною будовою. Судно було немов складене з довгих дерев’яних "цеглин", скріплених мідними цвяхами.

"Коли таким чином побудують остов корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом", – розповідав давньогрецький історик.

Досить незвичайною була і система управління: "На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль. Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі, їх буксирують уздовж берега".

Далі Геродот детально описує механізм руху корабля і уточнює: "Таких суден у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажопідйомністю в багато тисяч талантів". ( талант – близько 26 кг).

З огляду на такий поважний вік – судно було побудовано між 664 і 332 рр. до Р.Х., – воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.

В цілому біля узбережжя були знайдені останки більш ніж 60 кораблів, але саме цей – номер 17 – привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру егіптологіческіх досліджень РАН.

Остов судна нагадав йому будинок, складений з дерев’яних цегл. Вчений регулярно їздить досліджувати Іракліон з самого відкриття загубленого міста в 1999 році.

Знову і знову повертаючись до знахідки і досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що "Корабель-17" – це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший – його довжина приблизно 28 м.

Послівний аналіз тексту і аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.