Виставка "Нескорені" про Першу світову відкрилася в канадському Вінніпезі

40 рідкісних фотографій 1914—1915 років демонструє виставка "Нескорені", офіційн відкрита 21 березня в українському культурному та освітньому центрі "Осередок" канадського міста Вінніпег.

На світлинах зафіксовані українці — вояки Легіону Українських січових стрільців, які воювали на фронтах Першої світової війні у складі війська Австро-Угорщини, цивільне населення Східної Галичини та Північної Буковини, фронтові пейзажі, повідомляє Ukrainian People.

Виставку присвячено 100-річчю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Усі фото: Норберт К. Іван
 

Фотографії зроблені на основі скляних слайдів, які в 1932 році привіз до Канади колишній дипломат ЗУНР і громаський діяч Іван Боберський. Архів Боберського налічує 619 слайдів та інші документи, які відображають події періоду Першої світової війни та війни за незалежність ЗУНР.

 

Виставку організувала команда на чолі з куратором Беном Василишеним, відомим канадським художником українського походження за матеріальної підтримки української діаспори провінції Манітоба.

 
 
 

"Фотографії, які можна оглядати сьогодні в "Осередку", зроблені 100 років тому, але дивлячись на них, розумієш, що з тих часів мало що змінилося. На жаль, я не впевнений, що історія суттєво просунулася вперед. Але знаю, що борці за свободу сучасної України обов’язково переможуть. Фотографічні зображення, представлені тут, допомагають не лише побачити минуле, але й поважати його", — говорить Василишен.

Більше фото дивіться на сайті Ukrainian People.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".