ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

ЮНЕСКО виступає проти спорудження пішоходно-велосипедного мосту між Володимирською гіркою та Хрещатим парком, запроектованого Київською міською державною адміністрацією.

Це випливає з листа Міністерства культури України на адресу КМДА, який опублікувала LIGA.net.

Міст планують відкрити в кінці травня 2019 року до Дня Києва. Однак, якщо Київ і ЮНЕСКО не знайдуть спільної мови, угода про співробітництва між сторонами може бути розірвана.

"У листі ЮНЕСКО висловлюється занепокоєність можливими наслідками згаданих будівельних робіт для збереження цінності об’єкта", — сказано у відповіді прес-служби Мінкульту на запит LIGA.net. Текст листа ЮНЕСКО міністерство не афішує.

 Фото: biz.liga.net
 

У листі Міністерства культури йдеться, що згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", перед початком будівельних робіт з об’єктами всесвітньої спадщини, в їх буферних зонах і прилеглих територіях необхідно поінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Таким об’єктом є Володимирська гірка.

У КМДА на запит Liga.net не відповіли. Раніше заступник голови КМДА Олександр Спасібко казав, що місто отримало узгодження всіх інстанцій в Україні на будівництво пішохідно-велосипедного мосту, тому всі дії будівельників законні.

Але в середині лютого 2019 року ЮНЕСКО прислала Міністерству культури листа, в якому поставивило вимогу призупинити всі роботи.

 Проект пішохідно-велосипедного мосту. Фото: biz.liga.net

І після цього роботи були призупинені до квітня, коли представники ЮНЕСКО приїдуть до Києва, повідомив віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовничий.

"Урядовці можуть запропонувати компромісне рішення, але на поступки представники ЮНСЕКО не підуть", — каже Духовничий.

За його словами, місту доведеться або міняти проект мосту, або взагалі демонутвати його. Інакше ЮНЕСКО може розірвати угоду з Києвом. Духовничий вважає, що експерти ЮНЕСКО також оглянуть буферну зону Софії Київської, де зараз ведеться будівництво.

"Я думаю, представники ЮНЕСКО будуть дуже здивовані тому, що вони побачать і висловлять претензії і до цих будівництв. Під захистом перебуває і панорама Києва над Дніпром, яка порушена силою-силенною кількістю висоток", — говорить він.

Нагадаємо, згідно з проектом, парк "Хрещатий" і парк "Володимирська гірка" повинен з’єднати міст завдовжки 210 м і завширшки від 6 до 14 м. Конструкція мосту має бути виконана зі скла й бетону. Бюджет проекту — 260 млн грн. Будівельні роботи почалися в грудні 2018 року. Головним ініціатором проекту виступив міський голова Києва Віталій Кличко.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.