ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

ЮНЕСКО виступає проти спорудження пішоходно-велосипедного мосту між Володимирською гіркою та Хрещатим парком, запроектованого Київською міською державною адміністрацією.

Це випливає з листа Міністерства культури України на адресу КМДА, який опублікувала LIGA.net.

Міст планують відкрити в кінці травня 2019 року до Дня Києва. Однак, якщо Київ і ЮНЕСКО не знайдуть спільної мови, угода про співробітництва між сторонами може бути розірвана.

"У листі ЮНЕСКО висловлюється занепокоєність можливими наслідками згаданих будівельних робіт для збереження цінності об’єкта", — сказано у відповіді прес-служби Мінкульту на запит LIGA.net. Текст листа ЮНЕСКО міністерство не афішує.

 Фото: biz.liga.net
 

У листі Міністерства культури йдеться, що згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", перед початком будівельних робіт з об’єктами всесвітньої спадщини, в їх буферних зонах і прилеглих територіях необхідно поінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Таким об’єктом є Володимирська гірка.

У КМДА на запит Liga.net не відповіли. Раніше заступник голови КМДА Олександр Спасібко казав, що місто отримало узгодження всіх інстанцій в Україні на будівництво пішохідно-велосипедного мосту, тому всі дії будівельників законні.

Але в середині лютого 2019 року ЮНЕСКО прислала Міністерству культури листа, в якому поставивило вимогу призупинити всі роботи.

 Проект пішохідно-велосипедного мосту. Фото: biz.liga.net

І після цього роботи були призупинені до квітня, коли представники ЮНЕСКО приїдуть до Києва, повідомив віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовничий.

"Урядовці можуть запропонувати компромісне рішення, але на поступки представники ЮНСЕКО не підуть", — каже Духовничий.

За його словами, місту доведеться або міняти проект мосту, або взагалі демонутвати його. Інакше ЮНЕСКО може розірвати угоду з Києвом. Духовничий вважає, що експерти ЮНЕСКО також оглянуть буферну зону Софії Київської, де зараз ведеться будівництво.

"Я думаю, представники ЮНЕСКО будуть дуже здивовані тому, що вони побачать і висловлять претензії і до цих будівництв. Під захистом перебуває і панорама Києва над Дніпром, яка порушена силою-силенною кількістю висоток", — говорить він.

Нагадаємо, згідно з проектом, парк "Хрещатий" і парк "Володимирська гірка" повинен з’єднати міст завдовжки 210 м і завширшки від 6 до 14 м. Конструкція мосту має бути виконана зі скла й бетону. Бюджет проекту — 260 млн грн. Будівельні роботи почалися в грудні 2018 року. Головним ініціатором проекту виступив міський голова Києва Віталій Кличко.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.