АНОНС: Лекція "Не бути чекістом: Микола Хвильовий" у Києві

Одного ранку Микола Хвильовий прокинувся знаменитим. Одного вечора – пішов вкорочувати собі віку в поле, як ван Гог (спойлер: не вдалося). А ще в нього було дві дружини, улюблений собака та позивний "Вальдшнеп" у ГПУ. І, звісно, велика Література. 30 березня в Києві розкажуть про чоловіка, який любив блакить, авангард і азіатський ренесанс.

Ви вбили свою матір. Або не вбили. Любили полювати, називали прийомну доньку Любистком і пустили кулю собі в голову. Байдуже: після вашої смерті про вас забули на кількадесят років, а тепер говорять лише як про соціал-демократа, якого застрелило розчарування в ідеї.

 

На жаль, у New Work Labs Globus не видно вогнів загірної комуни, зате тут красиво сяє сонце. Замість портрета шляхтича в хабі класний дизайн та інтер'єр, де хочеться працювати (не хрестики під приговорами ставити, та все ж). Андрюшу, дегенерата та доктора Тагабата замінить привітний персонал та колеги. І вам навіть не доведеться під час роботи вибирати між чекістом і людиною! (Так-так, це справді коворкінг).

30 березня, субота, 14.00

Місце: коворкінг New Work Labs Globus (Київ, вул. Інститутська, 2-А).

Організатори: видання "Пусто" та New Work Labs Globus.

Вхід вільний, але з реєстрацією (не в ЧК і не в КП(б)У): https://goo.gl/forms/jTSr0TfD0Sg3UQ013.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.