На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

 

Дошку встановлено на фасаді будівлі Сосницького районного Будинку культури спільними зусиллями ГО "Українська Ініціатива", Чернігівської ОДА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, органів місцевого самоврядування.

В рамках заходу з промовами виступили заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, голова правління ГО "Українська Ініціатива" Юрій Косенко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, в.о. голови Сосницької РДА Федір Давиденко та селищний голова Сосниці Андрій Портний.

Окрім того, між ГО "Українська Ініціатива" та органами місцевого самоврядування було досягнуто цілковитої згоди щодо подальшої співпраці та окреслено конкретні напрямки й плани на найближче майбутнє.

Читайте також:

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.