Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

Таким чином, українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені нею і роблять із неї висновки, відзначає УІНП.

 Фото: ЛОДА

Нагадаємо, що у ці дні у 1945 році відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса - "Вацлава" разом з боївками з навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

 Фото: ЛОДА

Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о.Володимиром Лемцьом. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалось 36 українців.

 Фото: ЛОДА

Суперечки щодо встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села.

Нарешті 13 травня 2006 року, за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського, у Павлокомі відбулося урочисте відкриття меморіалу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.