Нотр-Дам де Парі: панорама собору після пожежі та початок слідства. ФОТО

У мережі опублікували 360-градусну панораму, на якій показаний згорілий собор Паризької Богоматері.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на сайт Gigarama.

 

Завдяки функції "збільшення" усе, що залишила по собі масштабна пожежа, можна побачити досить детально. Також гігапіксельна зйомка відкриває вид на все місто.

Деякі користувачі соцмереж пропонують побачити, яким собор був ізсередини до пожежі.

Тим часом паризька прокуратура не знайшла слідів навмисного підпалу собору Паризької Богоматері. Про це пише Associated Press.

Зазначено, що наразі правоохоронці розглядають версію про випадкове загоряння. За словами паризького прокурора, розслідуванням причин пожежі будуть займатися п'ять слідчих. За його підрахунками, розслідування буде "довгим і складним"

Відомо, що найближчим часом будуть допитані працівники п'яти компаній, які були найняті для ремонту на даху собору.

Читайте також:

Пожежу у Соборі Паризької Богоматері взяли під контроль і частково загасили. ФОТО.

Горить Собор Паризької Богоматері. ФОТО. ВІДЕО

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.