АНОНС: «Життя як покута». Вечір до 70-ліття Василя Овсієнка

У кожної епохи є свої літописці. Одним із найяскравіших і найретельніших літописців українського дисидентського руху є відомий політв’язень і дисидент, особливо небезпечний для радянської влади «злочинець-рецидивіст», а разом з тим – правозахисник, філолог і публіцист, невтомний відкривач «білих плям історії» Василь Овсієнко.

8 квітня Василю Овсієнку виповнюється 70 років, інформує Український інститут національної пам’яті.

 

З нагоди поважної дати УІНП спільно з видавництвом "Кліо", науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв’язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір "Життя як покута".

У заході візьмуть участь представники центральних органів влади, відомі історики, дисиденти, громадські активісти, серед яких Володимир В’ятрович, Вахтанг Кіпіані, Мирослав Маринович, Раїса Руденко, Євген Захаров, Олесь Шевченко, Микола Жулинський, Віра Соловйова та інші.

Також прозвучать пісні та віншування у виконанні фольклорного дитячого театру "Дай Боже", ансамблю української музики "Дніпро", Віталія Свирида, Олени Голуб, Тараса Компаніченка та Оксани Мухи.

У фойє буде розгорнута виставка книг Василя Овсієнка і про нього.

Час: 8 квітня, понеділок, 17.00

Місце: Будинок актора, Ярославів вал, 7, м. Київ

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.