АНОНС: «Життя як покута». Вечір до 70-ліття Василя Овсієнка

У кожної епохи є свої літописці. Одним із найяскравіших і найретельніших літописців українського дисидентського руху є відомий політв’язень і дисидент, особливо небезпечний для радянської влади «злочинець-рецидивіст», а разом з тим – правозахисник, філолог і публіцист, невтомний відкривач «білих плям історії» Василь Овсієнко.

8 квітня Василю Овсієнку виповнюється 70 років, інформує Український інститут національної пам’яті.

 

З нагоди поважної дати УІНП спільно з видавництвом "Кліо", науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв’язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір "Життя як покута".

У заході візьмуть участь представники центральних органів влади, відомі історики, дисиденти, громадські активісти, серед яких Володимир В’ятрович, Вахтанг Кіпіані, Мирослав Маринович, Раїса Руденко, Євген Захаров, Олесь Шевченко, Микола Жулинський, Віра Соловйова та інші.

Також прозвучать пісні та віншування у виконанні фольклорного дитячого театру "Дай Боже", ансамблю української музики "Дніпро", Віталія Свирида, Олени Голуб, Тараса Компаніченка та Оксани Мухи.

У фойє буде розгорнута виставка книг Василя Овсієнка і про нього.

Час: 8 квітня, понеділок, 17.00

Місце: Будинок актора, Ярославів вал, 7, м. Київ

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.