АНОНС: «Життя як покута». Вечір до 70-ліття Василя Овсієнка

У кожної епохи є свої літописці. Одним із найяскравіших і найретельніших літописців українського дисидентського руху є відомий політв’язень і дисидент, особливо небезпечний для радянської влади «злочинець-рецидивіст», а разом з тим – правозахисник, філолог і публіцист, невтомний відкривач «білих плям історії» Василь Овсієнко.

8 квітня Василю Овсієнку виповнюється 70 років, інформує Український інститут національної пам’яті.

 

З нагоди поважної дати УІНП спільно з видавництвом "Кліо", науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв’язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір "Життя як покута".

У заході візьмуть участь представники центральних органів влади, відомі історики, дисиденти, громадські активісти, серед яких Володимир В’ятрович, Вахтанг Кіпіані, Мирослав Маринович, Раїса Руденко, Євген Захаров, Олесь Шевченко, Микола Жулинський, Віра Соловйова та інші.

Також прозвучать пісні та віншування у виконанні фольклорного дитячого театру "Дай Боже", ансамблю української музики "Дніпро", Віталія Свирида, Олени Голуб, Тараса Компаніченка та Оксани Мухи.

У фойє буде розгорнута виставка книг Василя Овсієнка і про нього.

Час: 8 квітня, понеділок, 17.00

Місце: Будинок актора, Ярославів вал, 7, м. Київ

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.