АНОНС: Презентацію виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" перенесено

Презентація фотодокументальної виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" в Національному музеї історії України відбудеться 24 квітня.

Більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із "правильною" біографією. У період Великого терору (1937-1938 рр.) було знищено велику кількість письменників, науковців, митців. Таким чином було загальмовано культурний розвиток України.

 

На інформаційних планшетах виставки розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Багато із них були знищені у в’язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Також на виставці представлено праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Єрнста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В.Липківського,  а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.

У презентації візьмуть участь генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська, генеральний директор "Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Богдан Біляшівський, заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України. 

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.


24 квітня, середа, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України і Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Вхід вільний.

Для ЗМІ акредитація за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.