АНОНС: Презентацію виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" перенесено

Презентація фотодокументальної виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" в Національному музеї історії України відбудеться 24 квітня.

Більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із "правильною" біографією. У період Великого терору (1937-1938 рр.) було знищено велику кількість письменників, науковців, митців. Таким чином було загальмовано культурний розвиток України.

 

На інформаційних планшетах виставки розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Багато із них були знищені у в’язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Також на виставці представлено праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Єрнста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В.Липківського,  а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.

У презентації візьмуть участь генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська, генеральний директор "Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Богдан Біляшівський, заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України. 

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.


24 квітня, середа, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України і Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Вхід вільний.

Для ЗМІ акредитація за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

 

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.