АНОНС: Круглий Стіл «Архіву СБУ 25 років: здобутки та перспективи»

Мета заходу – підбити підсумки діяльності Галузевого державного архіву Служби безпеки України, обговорити перспективи й шляхи розвитку архівної установи.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото: ГДА СБУ

1 квітня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України № 206 було створено Галузевий державний архів Служби безпеки України. Його призначенням визначено постійне зберігання документів і матеріалів Національного архівного фонду, які створюються під час оперативно-розшукової діяльності органів безпеки України.

Перші документи, що зберігаються у сховищах Архіву, датуються 1918 роком. Нині у ГДА СБУ сформовано 87 фондів, які містять 225 тисяч одиниць зберігання.

За оцінкою Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) у 2018 році ГДА СБУ посів перше місце в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КҐБ серед пострадянських країн.

Учасники:

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Анатолій Хромов – заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті;

Ігор Кулик – начальник Управління УІНП;

Тетяна Баранова – голова Державної архівної служби України;

Геннадій Боряк – заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Сергій Кокін – представник Інституту історії України НАНУ;

Валерій Васильєв – представник Інституту історії України НАНУ;

Георгій Папакін – директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського;

Анна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Бірчак – керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Олександр Бєлов – радник Апарату Голови СБУ;

Юрій Шаповал – представник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імень І.Ф. Кураса НАН України;

Наталія Маковська – заступник директора Центрального державного арххіву вищих органів влади та управління України;

Ольга Бажан – директор архіву Центрального державного архіву громадських об’єднань України;

Володимир Сідак – представник Національної академія СБУ;

Світлана Лясковська – представник Національної академія СБУ;

Іван Патриляк – декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Богдан Біляшівський – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Олеся Стасюк – генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору";

Любов Легасова – заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Віталій Нахманович – відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організатор: Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Час: 4 квітня, четвер, 13:30.

Місце: "Укрінформ", Зала 2, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Контактна особа: заступник директора ГДА СБУ Анатолій Хромов, тел.: 255-85-41, arhivsbu@ssu.gov.ua .

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

Пряму трансляцію круглого столу можна буде переглянути за посиланням нижче:

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.