АНОНС: Лекція «Російсько-українська гібридна війна: історія та сучасність»

У березні минає 5 років від початку російської збройної агресії проти України, а саме: прямого застосування збройної сили та опосередкованих методів підступної російсько-української гібридної війни.

З цього приводу ініціатива "Пам’ять нації" запрошує на лекцію.

 

На лекції ви почуєте про причини, передумови та стратегічні цілі російської агресії проти України. Про політичні, соціально-економічні, гуманітарні, інформаційні та воєнні особливості гібридної війни Росії проти України.

Про локальні успіхи України у протидії російській агресії та шлях до перемоги – головні завдання, які стоять перед Україною.

Лектор: Ігор Рейтерович – кандидат політичних наук, доцент, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, доцент кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України.

Автор та співавтор 80 наукових статей, монографій, навчальних посібників, численних аналітичних та публіцистичних статей з питань внутрішньої та зовнішньої політики.

Час: 6 квітня, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т.Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Читайте також:

Дві агресії і ще одна. Як Москва "гібридно" воювала з Україною

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.