АНОНС: Вінничанам покажуть виставку про антипольську операцію НКВД 1937-1938

12 квітня у Вінницькій міській раді відкриється виставка "Наказ №00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938 рр.".

Виставка створена Інститутом національної пам’яті Республіки Польща у співпраці з Державними обласними архівами Вінниці, Хмельницького та Одеси і висвітлює один із епізодів доби Великого терору 1937–1938 років в СРСР.

У виставці йдеться про репресивну акцію, яку було проведено за так званою "національною лінією" проти польського населення України. Зауважимо, що абсолютну більшість жертв "польської операції" НКВС становили поляки, але серед репресованих були також представники інших національних і етнічних груп, що проживали в CРСР, зокрема, велика кількість українців. 

 

Виступати на заході будуть: 

- д-р Ярослав Шарек – голова польського Інституту національної пам’яті; 
- д-р Юрій Легун – директор Державного архіву Вінницької області; 
- Дамян Цярцинський – Генеральний консул Республіки Польща; 
- Олександр Федоришен – директор Центру історії Вінниці;

Виставка презентуватиметься за підтримки Центру історії Вінниці та діятиме упродовж тижня до 19 квітня 2019 р. 

12 квітня, п’ятниця, 11.00

Місце: хол Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59)

Організатор: Центр історії Вінниці. 

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.