АНОНС: Вінничанам покажуть виставку про антипольську операцію НКВД 1937-1938

12 квітня у Вінницькій міській раді відкриється виставка "Наказ №00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938 рр.".

Виставка створена Інститутом національної пам’яті Республіки Польща у співпраці з Державними обласними архівами Вінниці, Хмельницького та Одеси і висвітлює один із епізодів доби Великого терору 1937–1938 років в СРСР.

У виставці йдеться про репресивну акцію, яку було проведено за так званою "національною лінією" проти польського населення України. Зауважимо, що абсолютну більшість жертв "польської операції" НКВС становили поляки, але серед репресованих були також представники інших національних і етнічних груп, що проживали в CРСР, зокрема, велика кількість українців. 

 

Виступати на заході будуть: 

- д-р Ярослав Шарек – голова польського Інституту національної пам’яті; 
- д-р Юрій Легун – директор Державного архіву Вінницької області; 
- Дамян Цярцинський – Генеральний консул Республіки Польща; 
- Олександр Федоришен – директор Центру історії Вінниці;

Виставка презентуватиметься за підтримки Центру історії Вінниці та діятиме упродовж тижня до 19 квітня 2019 р. 

12 квітня, п’ятниця, 11.00

Місце: хол Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59)

Організатор: Центр історії Вінниці. 

Вхід вільний.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"