АНОНС: Вінничанам покажуть виставку про антипольську операцію НКВД 1937-1938

12 квітня у Вінницькій міській раді відкриється виставка "Наказ №00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938 рр.".

Виставка створена Інститутом національної пам’яті Республіки Польща у співпраці з Державними обласними архівами Вінниці, Хмельницького та Одеси і висвітлює один із епізодів доби Великого терору 1937–1938 років в СРСР.

У виставці йдеться про репресивну акцію, яку було проведено за так званою "національною лінією" проти польського населення України. Зауважимо, що абсолютну більшість жертв "польської операції" НКВС становили поляки, але серед репресованих були також представники інших національних і етнічних груп, що проживали в CРСР, зокрема, велика кількість українців. 

 

Виступати на заході будуть: 

- д-р Ярослав Шарек – голова польського Інституту національної пам’яті; 
- д-р Юрій Легун – директор Державного архіву Вінницької області; 
- Дамян Цярцинський – Генеральний консул Республіки Польща; 
- Олександр Федоришен – директор Центру історії Вінниці;

Виставка презентуватиметься за підтримки Центру історії Вінниці та діятиме упродовж тижня до 19 квітня 2019 р. 

12 квітня, п’ятниця, 11.00

Місце: хол Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59)

Організатор: Центр історії Вінниці. 

Вхід вільний.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.