Спецпроект

Чи перейменують «українських націоналістів» у польському законі про IPN?

Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам’яті (IPN) підготував замінник для слів «українські націоналісти».

Це поняття в законі про IPN, поставив під сумнів у січні цього року Конституційний суд, повідомляє "Наше Слово".

Фото: senat.edu.pl
Фото: senat.edu.pl

У січні суд постановив, що положення поправки до цього закону в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними.

У лютому 2018 р. постанову оскаржив президент Анджей Дуда, вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними, і Конститутційний трибунал підтримав цю оцінку.

Під час засідання законодавчої комісії Cенату Польщі, яке пройшло 7 травня, директор Бюро пам’яті боротьби і мучеництва IPN (Biura Upami?tnie? Walk i M?cze?stwa IPN – пол.) Адам Сівек сказав, що необхідно ввести коректуру до Закону.

«Безумовно, необхідно внести корекцію в це правове регулювання, оскільки суд не ставив під сумнів самого явища злочину і не ставив під сумнів санкцію за заперечення злочину, а вказував на необхідність уточнення визначення злочинців і сфери виникнення», – зазначив представник IPN.

Відеозапис засідання можна подивтися за посиланням (про закон IPN від 15:00 хв.)

Нагадуємо, що 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухваленийСеймом Польщі 26 січня того ж року.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.