Спецпроект

Чи перейменують «українських націоналістів» у польському законі про IPN?

Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам’яті (IPN) підготував замінник для слів «українські націоналісти».

Це поняття в законі про IPN, поставив під сумнів у січні цього року Конституційний суд, повідомляє "Наше Слово".

Фото: senat.edu.pl
Фото: senat.edu.pl

У січні суд постановив, що положення поправки до цього закону в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними.

У лютому 2018 р. постанову оскаржив президент Анджей Дуда, вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними, і Конститутційний трибунал підтримав цю оцінку.

Під час засідання законодавчої комісії Cенату Польщі, яке пройшло 7 травня, директор Бюро пам’яті боротьби і мучеництва IPN (Biura Upami?tnie? Walk i M?cze?stwa IPN – пол.) Адам Сівек сказав, що необхідно ввести коректуру до Закону.

«Безумовно, необхідно внести корекцію в це правове регулювання, оскільки суд не ставив під сумнів самого явища злочину і не ставив під сумнів санкцію за заперечення злочину, а вказував на необхідність уточнення визначення злочинців і сфери виникнення», – зазначив представник IPN.

Відеозапис засідання можна подивтися за посиланням (про закон IPN від 15:00 хв.)

Нагадуємо, що 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухваленийСеймом Польщі 26 січня того ж року.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.