Підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні знову призупинили

Сьогодні вранці на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва розпочалися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні. Однак на прохання Генпрокуратури будівництво зупинили для проведення слідчих експериментів у розслідуванні розстрілів протестувальників у 2014-му.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Про старт підготовки до спорудження меморіалу стало відомо під час брифінгу, в якому взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко.

Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
uinp.gov.ua

Проте о 14.00 Національний музей Революції Гідності отримав лист від Генеральної прокуратури України з проханням призупинити роботи у зв’язку з "проведенням слідчих експериментів у період з 13 по 17 травня" в нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні.

Також у листі зазначається, що "слідчі експерименти в іншій частині заплановано провести до 29 травня 2019 року".

Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
maidanmuseum.org

Музей надіслав до ГПУ відповідь, у якій запевнив що, як і в попередні рази, він готовий забезпечити максимальне сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів", — ідеться в листі-відповіді.

Зокрема, задля відтворення обстановки на час загибелі протестувальників у лютому 2014 року, Музей Майдану та представники генпідрядника щоразу демонтували секції будівельного паркану та виготовляли на прохання слідчих макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі.

Тому і цього разу керівництво Музею задовольнило прохання ГПУ та призупинило підготовчі роботи.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності готовий і в подальшому, в зазначені Вами строки у період з 13 по 17 травня 2019 року всіляко сприяти Генеральній прокуратурі України у проведенні слідчих експериментів", — запевнила заступник генерального директора Музею з будівництва Оксана Моргун.

Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
maidanmuseum.org

Вона запропонувала невідкладно скликати круглий стіл за участі представників Генпрокуратури, Музею Революції Гідності, родин Героїв Небесної Сотні, поранених під час Євромайдану разом з адвокатами з метою вирішити всі проблемні питання навколо будівництва меморіалу та слідчих дій прокуратури.

Нагадаємо, що підготовчі роботи до спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні відкладається вже не вперше. Процес мав розпочатися ще в липні 2018 року, але тоді його відклали через потребу ГПУ провести слідчі експериментиу справі розслідування загибелі учасників Революції Гідності 18—20 лютого 2014 року.

Відтоді Музей Революції Гідності, УІНП, ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" та департамент спецрозслідувань ГПУ узгодили план дій, щоб розслідування та побудова меморіалу не заважали одне одному.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.