Підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні знову призупинили

Сьогодні вранці на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва розпочалися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні. Однак на прохання Генпрокуратури будівництво зупинили для проведення слідчих експериментів у розслідуванні розстрілів протестувальників у 2014-му.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Про старт підготовки до спорудження меморіалу стало відомо під час брифінгу, в якому взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко.

Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
uinp.gov.ua

Проте о 14.00 Національний музей Революції Гідності отримав лист від Генеральної прокуратури України з проханням призупинити роботи у зв’язку з "проведенням слідчих експериментів у період з 13 по 17 травня" в нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні.

Також у листі зазначається, що "слідчі експерименти в іншій частині заплановано провести до 29 травня 2019 року".

Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
maidanmuseum.org

Музей надіслав до ГПУ відповідь, у якій запевнив що, як і в попередні рази, він готовий забезпечити максимальне сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів", — ідеться в листі-відповіді.

Зокрема, задля відтворення обстановки на час загибелі протестувальників у лютому 2014 року, Музей Майдану та представники генпідрядника щоразу демонтували секції будівельного паркану та виготовляли на прохання слідчих макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі.

Тому і цього разу керівництво Музею задовольнило прохання ГПУ та призупинило підготовчі роботи.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності готовий і в подальшому, в зазначені Вами строки у період з 13 по 17 травня 2019 року всіляко сприяти Генеральній прокуратурі України у проведенні слідчих експериментів", — запевнила заступник генерального директора Музею з будівництва Оксана Моргун.

Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
maidanmuseum.org

Вона запропонувала невідкладно скликати круглий стіл за участі представників Генпрокуратури, Музею Революції Гідності, родин Героїв Небесної Сотні, поранених під час Євромайдану разом з адвокатами з метою вирішити всі проблемні питання навколо будівництва меморіалу та слідчих дій прокуратури.

Нагадаємо, що підготовчі роботи до спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні відкладається вже не вперше. Процес мав розпочатися ще в липні 2018 року, але тоді його відклали через потребу ГПУ провести слідчі експериментиу справі розслідування загибелі учасників Революції Гідності 18—20 лютого 2014 року.

Відтоді Музей Революції Гідності, УІНП, ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" та департамент спецрозслідувань ГПУ узгодили план дій, щоб розслідування та побудова меморіалу не заважали одне одному.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка