Підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні знову призупинили

Сьогодні вранці на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва розпочалися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні. Однак на прохання Генпрокуратури будівництво зупинили для проведення слідчих експериментів у розслідуванні розстрілів протестувальників у 2014-му.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Про старт підготовки до спорудження меморіалу стало відомо під час брифінгу, в якому взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко.

Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
uinp.gov.ua

Проте о 14.00 Національний музей Революції Гідності отримав лист від Генеральної прокуратури України з проханням призупинити роботи у зв’язку з "проведенням слідчих експериментів у період з 13 по 17 травня" в нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні.

Також у листі зазначається, що "слідчі експерименти в іншій частині заплановано провести до 29 травня 2019 року".

Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
maidanmuseum.org

Музей надіслав до ГПУ відповідь, у якій запевнив що, як і в попередні рази, він готовий забезпечити максимальне сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів", — ідеться в листі-відповіді.

Зокрема, задля відтворення обстановки на час загибелі протестувальників у лютому 2014 року, Музей Майдану та представники генпідрядника щоразу демонтували секції будівельного паркану та виготовляли на прохання слідчих макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі.

Тому і цього разу керівництво Музею задовольнило прохання ГПУ та призупинило підготовчі роботи.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності готовий і в подальшому, в зазначені Вами строки у період з 13 по 17 травня 2019 року всіляко сприяти Генеральній прокуратурі України у проведенні слідчих експериментів", — запевнила заступник генерального директора Музею з будівництва Оксана Моргун.

Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
maidanmuseum.org

Вона запропонувала невідкладно скликати круглий стіл за участі представників Генпрокуратури, Музею Революції Гідності, родин Героїв Небесної Сотні, поранених під час Євромайдану разом з адвокатами з метою вирішити всі проблемні питання навколо будівництва меморіалу та слідчих дій прокуратури.

Нагадаємо, що підготовчі роботи до спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні відкладається вже не вперше. Процес мав розпочатися ще в липні 2018 року, але тоді його відклали через потребу ГПУ провести слідчі експериментиу справі розслідування загибелі учасників Революції Гідності 18—20 лютого 2014 року.

Відтоді Музей Революції Гідності, УІНП, ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" та департамент спецрозслідувань ГПУ узгодили план дій, щоб розслідування та побудова меморіалу не заважали одне одному.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.