Меморіал Небесної Сотні: слідчі експерименти мають завершити до початку будівництва

Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та розслідування справи їх загибелі будуть координуватися. Український інститут національної пам'яті, Національний Музей Революції Гідності, управління спеціальних розслідувань Генеральної Прокуратури України та представники громадської організації “Родин Героїв Небесної Сотні” узгодили план дій.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті УІНП.

"Пам‘ять про загиблих героїв Небесної сотні та правда про їх убивць – це те, чого вимагає від нас суспільство. Ми можемо це реалізувати, лише скоординувавши зусилля тих, хто проводить слідство, з тими, хто здійснює меморіалізацію Майдану", - повідомив Голова УІНП Володимир В’ятрович.

 Володимир В'ятрович. Фото: Богдан Пошивайло

Генеральна прокуратура обіцяє завершити слідчі експерименти на колишній вулиці Інститутській в місті Києві протягом трьох місяців, щоб уже в жовтні тут почали спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, наголосив на тому, що ні слідчі, ні прокурори не виступають проти будівництва меморіального-музейного комплексу і не хочуть бути перешкодою на цьому шляху.

"Перше і основне наше завдання – це збір доказів, щоб особи, які винні у загибелі протестувальників, понесли відповідальність і вирок суду не піддавався сумніву. Одним із важливих доказів у розслідуванні є проведення слідчих експериментів, які потрібно завершити, адже додалися нові відеодокази", - розповів він.

Під час слідчих дій планується перенесення і збереження тимчасової стели зі світлинами загиблих і пам’ятного хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні.

 Сергій Горбатюк. Фото: Богдан Пошивайло

Представник ГПУ звернувся до адвокатів підозрюваних з проханням, щоб протягом найближчих трьох місяців ті внесли клопотання стосовно проведення додаткових слідчих дій, огляду місця подій, щоб в майбутньому не було маніпуляцій про те, що хтось намагався перешкодити встановленню істини.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, повідомив, що уже ведуться підготовчі роботи з втілення в життя проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності".

"Наразі жодних робіт, які б перешкоджали слідчим експериментам, наш заклад не веде. Ми працюємо над розробкою проекту музеєфікації нерухомих об’єктів на Алеї Героїв Небесної Сотні, адже місця, об’єкти, які мають на собі залишки від куль, були внесені в облікову документацію, їм надано статус пам’яток місцевого значення, тому наше завдання – зберегти їх не лише для слідчого експерименту, а й для майбутнього", - розповів Пошивайло.

Ігор Пошивайло з мікрофоном. Фото: Богдан Пошивайло 

Наталя Бойків, заступник Голови ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" підкреслила:

"Нашим пріоритетом є вшанування пам’яті загиблих. Я сподіваюся, що дії та зусилля Прокуратури і Музею Революції Гідності будуть об’єднані. Прокуратура встигне зробити свої додаткові слідчі дії і будівництво розпочнеться вчасно.

Якщо зараз будуть проводитися додаткові слідчі експерименти, то велике прохання до учасників дуже акуратно, обережно демонтувати цей постамент зі світлинами наших рідних, щоб потім, по завершенню слідчих процедур, його можливо було поставити у Музеї".

Наталя Бойків з мікрофоном. Фото: Богдан Пошивайло

Роботи з реконструкції Алеї Героїв Небесної Сотні, облаштування пішохідної зони, озеленення та благоустрою в складі меморіально-музейного комплексу, планують розпочати у жовтні. Меморіал Героїв Небесної Сотні заплановано відкрити 20 лютого 2019 року – до 5-ї річниці історичних подій на Майдані.

Нагадуємо, що раніше Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.