АНОНС: Ростислав Лужецький розповість про Меморіал Небесній Сотні на тлі світових прикладів меморіалізації

З нагоди Міжнародного дня музеїв, цьогорічна тема якого "Музеї як культурні осередки. Майбутнє традиції" мистецтвознавець Ростислав Лужецький розкаже, якими засобами акцентується пам’ять.

Чий досвід врахувати українцям при створенні Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні? Його наближення спричиняє численні дискусії, проте в цьому шлях України – не унікальний. Такого розмаху рішення в усьому світі супроводжуються полемікою та вимагають багатосторонніх поступок.

“Вшанування у нас має вигляд надгробків і хрестів. Люди звикли до цвинтарів. Це – тяглість радянської традиції. А як увічнюють у світі? Говорячи про об’єкти меморіалізації, зупинюся на мистецьких засобах і культурному підґрунті, потрібному для їх розуміння”, – анонсує лектор.

 

Ростислав Лужецький – художник, дизайнер, режисер, видавець. Закінчив Львівську академію мистецтв, згодом Інститут кіно й телебачення. Автор особистих експозицій "Картографія", "Образ і документ. З мапи художника", "Музей покинутих секретів – проекція"; дизайнерських проектів для видавництв AmazonСrossing (США), Wereldbibliotheek (Амстердам), "ART" (Бухарест), "КСД", "Факт", "Ярославів Вал", каналів СТБ й 1+1.

Роботи зберігаються в приватних збірках і галереях у Польщі, Сербії, Німеччині, Італії, Франції, Швеції, США, Канаді, Австралії. Співзасновник видавництва “Комора”. Ініціатор проекту з популяризації української мови "PROсвіт". Цікавиться пам'ятниками, переосмисленням спадщини тоталітарної доби, темами Революції Гідності та війни на сході, які прискорили декомунізацію.

Національний меморіал Героїв Небесної Сотні задуманий як місце для особистого й офіційного вшанування жертовності українських патріотів, як символ ідей Майдану і покликаний донести пам’ять про ціну свободи до прийдешніх поколінь. Це місце генеруватиме нові сенси й актуалізуватиме пам’ять.

17 травня, п'ятниця, 16.00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2 (2 поверх Будинку профспілок).

Організатори: Національний музей Революції Гідності та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Кількість місць обмежена, прохання зареєструватися: https://my.su/etvz2 

Додаткова інформація за телефоном: 096 28 42 807.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.