АНОНС: Ігорю Сікорському - 130!

З 24 травня 2019 року Музей української діаспори запрошує відвідати оновлену експозицію історико-меморіального виставкового проекту «Наш Сікорський» з нагоди 130-річчя від дня народження видатного українсько-американського авіаконструктора.

Про повідомляє Музей у Фейсбук.

 

У виставкових залах діючої експозиції широкому загалу будуть представлені нові матеріали з приватного зібрання Олександра Крилова – колекціонера, мецената й засновника проекту «Memorabilia», які розкриють сторінки життя й діяльності Ігоря Сікорського американського періоду.

Вперше відвідувачі побачать оригінальні світлини, зроблені 80 років тому в США під час випробування авіаконструктором свого першого американського гелікоптера VS-300.

Фото й документи відкриють історію становлення компанії та перший склад інженерної команди Ігоря Сікорського, створення ним 95 років тому свого першого американського літака S-29-A, який потім був переданий для зйомок у голлівудській кінострічці Говарда Хьюза «Янголи пекла» (1930).

Окремо будуть представлені оригінальні телеграми «Western Union», що розкриють переписку компанії Сікорського з американським представництвом радянської газети «Правда» у 1935 році, а також звіт компанії «Inter-Island Airways Limited» щодо перших перельотів 1935 року на кліпері S-43 (Baby Clipper) з Сан-Франциско до Гаваїв.

Відвідувачі побачать листи-подяки видатному винахіднику від представників Військово-морських сил США та численні видання, присвячені основним американським розробкам авіаконструктора в період з 1923 по 1973 роки.

Унікальним експонатом стане нещодавно віднайдена копія архівного листа Ігоря Сікорського 1933 року до громадського діяча української діаспори США Василя Галича. В ньому авіаконструктор надає обґрунтовану відповідь щодо свого етнічного походження.

Час: 24 травня-26 липня, 10.00-18.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40-б, м. Київ

Вартість вхідного квитка з 24 травня становитиме 25 грн. (пільговий – 15 грн.).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?