Спецпроект

Петицію до влади Нової Зеландії визнати Голодомор підписало майже 6 тисяч осіб

Петиція до парламенту й уряду Нової Зеландії із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу вже набрала 5876 підписів.

Процес проходження петиції відслідковується на сайті новозеландського парламенту, повідомляє Укрінформ.

"Палата представників закликає уряд визнати український Голодомор 1932-33 років геноцидом та засудити будь-яку спробу заперечувати чи викривляти цю історичну подію як справжній акт геноциду", - йдеться у петиції.

Документ відкритий для підписання до 24 листопада 2019 року (залишилося 167 днів) будь-якими особами у світі, незалежно від віку та громадянства.

Далі, за процедурою, один із депутатів має представити петицію парламенту, а відповідний комітет підготувати доповідь щодо реагування.

Як повідомлялося, раніше подібна петиція про визнання Голодомору 1923-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів на сайті Бундестагу.

Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Загальна кількість жертв Голодомору оцінюється істориками від 4 до 7 мільйонів осіб.

15 держав-членів ООН і держава Ватикан визнають Голодомор 1932–1933 років в Україні як геноцид.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".