У Львові виділили приміщення під Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих

Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих з’явиться у Львові. Він буде філією Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору». Під новий музей уже виділили приміщення.

Депутати Львівської міської ради погодили передачу для майбутнього музею 118,2 кв. м нежитлових приміщень першого поверху на вул. Старій, 13, передає «Дивись. info».

Ідея організації такого музею виникла у 2017 році, коли львівський музей «Територія терору» домовився з громадською організацією «Львівське обласне товариство політичних в’язнів і репресованих». Її голова Петро Франко каже, що мріяв про це багато років.

«Малолітні політичні в’язні пройшли той шлях, що й дорослі. Так само ходили на допити, звинувачували їх за тими самими статтями. В концтаборах нам давали норми виробітку як дорослим. Ми вижили тільки завдяки старшим побратимам, які нам допомагали. Покарання були від трьох місяців і до смертного вироку. Це все треба показати. Це буде перший такий музей в Україні. Нас залишилося дуже мало. На перших наших зборах зал Палацу мистецтв був заповнений вщерть, а тепер нас залишилося близько 20 осіб», – каже Петро Франко.

Заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко окреслює фронт робіт: «Наступні кроки – це ремонт цього приміщення, облаштування музею всіма експонатами, запустити його роботу. Молодь має розуміти, що критична маса людей втратила своє дитинство. Вони боролися, були переслідувані та репресовані».

За словами керівників «Території терору», музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих створять, щоби вшанувати пам’ять дітей і підлітків, які протистояли тоталітарній системі, а також тих, хто безневинно постраждав і поплатився своїм дитинством, здоров’ям чи життям.

«Це діти батьків, які були репресовані, і вони опинилися у дитячих будинках, діти, які народилися в  місцях позбавлення волі, в пересильних тюрмах, у потягах, які везли в депортацію. Ці діти не були засудженими, але змушені були відбувати це покарання разом з батьками», – пояснює науковий співробітник Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» Юрій Коденко.

На прикладі історій малолітніх політв’язнів і репресованих музей досліджуватиме місце дитини в тоталітарній системі, порівнюватиме нацистський і радянський тоталітаризм у ставленні до неповнолітніх членів суспільства та покаже характерну рису тоталітарної влади — використання дітей як заручників системи, засіб тиску на батьків, зокрема, і на все суспільство, загалом.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.