У Кернеса підготували "реабілітацію" Жукова

У Харкові міська рада планує назвати проспект на честь сталінського маршала Георгія Жукова.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Харківської міської ради Ігор Черняк, передає Depo.Харків.

 

"З'явився проект рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка. Вірніше, технічно питання називається "Про розгляд електронної петиції". Так ось навіть за текстом слово "перейменування" не вживається.

Пропонується повернути попередню історичну назву проспекту Петра Григоренка. А також назвати на честь Петра Григоренка вулицю, яка з'єднує вулицю Римарську і вулицю Клочківську. Наскільки я зрозумів, мова йде про нову вулицю, яка зараз як раз прокладається", - написав Черняк.

Депутат також оприлюднив фото проекту зазначеного рішення. Згідно проекту, депутатам пропонується підтримати петицію про перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова, "оскільки життя і діяльність Жукова Г.К. пов’язані з спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова під час Другої світової війни 1939 – 1945 років".

 
 

Нагадуємо, що сьогодні, 19 червня, у Харкові відбудеться сесія міської ради, яка розглядатиме питання перейменування проспекту Григоренка на честь сталінського маршала Жукова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.