Делегація зі Львівщини вшанувала пам'ять загиблих українців у Польщі

У суботу, 15 червня, представники товариства "Надсяння" на чолі з головою міжобласного об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою та головою товариства "Надсяння" Соломією Риботицькою вшанували пам'ять невинно вбитих українців у с. Пискоровичі (Республіка Польща), а також запалили лампадки біля школи, в якій були замордовані українці.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

Молебень в каплиці св. Івана Богослова на місці зруйнованої церкви в с. Пискоровичі очолив о. Христофор Блажієвський, парох церкви Преображення Господнього УГКЦ м. Ярослава.

Також вшанували невинно вбитих українців на цвинтарі в м. Лежайськ.

Довідково:

У с. Пискоровичі в ніч з 17 квітня на 18 квітня 1945 р. озброєні польські підрозділи з відділу NSZ (Narodowe Siły Zbrojne – пол.) під керівництвом Юзефа Задзерського - «Волиняка» без жодного приводу розстріляли в приміщенні школи майже 200 українців з Пискорович та навколишніх сіл, які під захистом декількох вояків Червоної Армії очікували транспорт для переселення до інших районів УРСР.

Всього жертвами підпільних польських військових загонів у 1944–1947 роках стали приблизно 700 громадян української національності з Пискорович та його присілків.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".