АНОНС: Презентація та дискусія "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

У рамках львівського форуму видавців відбудеться дискусія «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 рр.», присвячена виходу першого видання в рамках однойменної дослідницької програми «Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр.».

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Встановлені реальні людські втрати серед українців на теренах Люблінського дистрикту, який створили німецькі окупанти у жовтні 1939 року і який діяв до липня 1944 року. На основі різних архівних документів подано список понад 5300 осіб української національності, які постраждали на Холмщині.

У виданні подано списки українських жертв серед населення Люблинського дистрикту Генеральної Губернії, територія якого в 1939–1944 рр. у загальних обрисах охоплювала землі історичної Холмщини та південного Підляшшя.

На основі вивчення великого документального матеріалу в архівах Канади, Польщі й України, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, автори встановили максимально повний, який можливий, з огляду на нинішній стан вивчення теми, іменний перелік жертв.

Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за повітами та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює розлога наукова розвідка про Холмщину та південне Підляшшя під час Другої світової війни, карти й сумарні статистичні таблиці та зіставлення.

Видання започатковує видавничу серію "Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.", яка охопить усю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки.

Окрім Холмщини й Підляшшя, окремі томи представлять українські втрати на Волині, Галичині та землях, які після війни залишилися на захід від українського кордону (Бойківщина, Надсяння, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя).


Час: 17 вересня, п'ятниця, 15:45


Місце: конференц-зал нового колегіуму УКУ, площа Святої Софії, 2 (колишня адреса: вул. Козельницька, 2)


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.