АНОНС: Презентація та дискусія "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

У рамках львівського форуму видавців відбудеться дискусія «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 рр.», присвячена виходу першого видання в рамках однойменної дослідницької програми «Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр.».

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Встановлені реальні людські втрати серед українців на теренах Люблінського дистрикту, який створили німецькі окупанти у жовтні 1939 року і який діяв до липня 1944 року. На основі різних архівних документів подано список понад 5300 осіб української національності, які постраждали на Холмщині.

У виданні подано списки українських жертв серед населення Люблинського дистрикту Генеральної Губернії, територія якого в 1939–1944 рр. у загальних обрисах охоплювала землі історичної Холмщини та південного Підляшшя.

На основі вивчення великого документального матеріалу в архівах Канади, Польщі й України, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, автори встановили максимально повний, який можливий, з огляду на нинішній стан вивчення теми, іменний перелік жертв.

Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за повітами та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює розлога наукова розвідка про Холмщину та південне Підляшшя під час Другої світової війни, карти й сумарні статистичні таблиці та зіставлення.

Видання започатковує видавничу серію "Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.", яка охопить усю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки.

Окрім Холмщини й Підляшшя, окремі томи представлять українські втрати на Волині, Галичині та землях, які після війни залишилися на захід від українського кордону (Бойківщина, Надсяння, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя).


Час: 17 вересня, п'ятниця, 15:45


Місце: конференц-зал нового колегіуму УКУ, площа Святої Софії, 2 (колишня адреса: вул. Козельницька, 2)


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.