Кабмін ініціював перевірку законності рішення міськради щодо Жукова

Питання щодо прийнятого Харківською міськрадою рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка на засіданні Уряду порушив віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко.

Про це повідомляє «МедіаПорт».

 
Фото: Прямий

«Я пропоную, щоб ми як демократичний Кабінет міністрів, як влада Майдану ще, яка багато зробила для децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, звернутися до депутатів Харківської міської ради, які також є членами Асоціації міст України, до міського голови, Кернеса з тим, щоб вони переглянули своє незаконне рішення, і ухвалили рішення про відновлення назви імені генерала Петра Григоренка, до речі, теж ветерана Другої світової війни, який поклав все своє життя за свободу простих людей», — сказав Кириленко.

Кириленко запропонував звернутися до правоохоронних органів, шоб зупинити рішення міськради. «Ми маємо захистити норму закону від свавілля», — сказав він.

«Ми можемо звернутися до міської ради... Щодо недопущення порушення закону так само ми маємо право звернутися до правоохоронних органів, щоб вони провели перевірку, прокуратури, Генеральної прокуратури», — висловився міністр юстиції Павло Петренко.

«Я прошу підготувати таке звернення від Уряду в тому числі і з юридичним аспектом», — підсумував прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.