Кабмін ініціював перевірку законності рішення міськради щодо Жукова

Питання щодо прийнятого Харківською міськрадою рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка на засіданні Уряду порушив віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко.

Про це повідомляє «МедіаПорт».

 
Фото: Прямий

«Я пропоную, щоб ми як демократичний Кабінет міністрів, як влада Майдану ще, яка багато зробила для децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, звернутися до депутатів Харківської міської ради, які також є членами Асоціації міст України, до міського голови, Кернеса з тим, щоб вони переглянули своє незаконне рішення, і ухвалили рішення про відновлення назви імені генерала Петра Григоренка, до речі, теж ветерана Другої світової війни, який поклав все своє життя за свободу простих людей», — сказав Кириленко.

Кириленко запропонував звернутися до правоохоронних органів, шоб зупинити рішення міськради. «Ми маємо захистити норму закону від свавілля», — сказав він.

«Ми можемо звернутися до міської ради... Щодо недопущення порушення закону так само ми маємо право звернутися до правоохоронних органів, щоб вони провели перевірку, прокуратури, Генеральної прокуратури», — висловився міністр юстиції Павло Петренко.

«Я прошу підготувати таке звернення від Уряду в тому числі і з юридичним аспектом», — підсумував прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.