АНОНС: Лекція «Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять»

22 червня Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться лекція Сергія Єкельчика "Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять в Україні ХІХ-ХХІ ст.".

Лекція буде присвячена ролі перепоховань у виробленні модерної політичної культури та національної пам’яті. Перепоховання видатних українців розглядатимуться у ширшому світовому контексті та у зв’язку із розвитком сучасних ідеологій.

 

Епоха війн і революцій ХХ ст. змінила практики поховання, перепоховання та коммеморації — і запровадила нове розуміння героїзму. Доповідач також запропонує слухачам замислитися над тим, які постаті з української історії заслуговують на перепоховання і чому саме.

Сергій Єкельчик – професор історії та славістики Університету Вікторії (Канада) , президент Канадської асоціації українознавців. Автор 6 книг з модерної історії України, серед яких праця "Історія України. Становлення сучасної нації", яка перекладена п’ятьма мовами. Нова книга автора "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни" отримала нагороду найкращої книжки дворіччя від Американської асоціації українознавства.



Лекція відбувається в рамках виставки "Перепоховання=перетворення"

22 червня, субота, 16.00 

Місце: Національний музей Тараса Шевченка

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка

Вхід на подію за музейним квитком.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.