АНОНС: Лекція «Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять»

22 червня Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться лекція Сергія Єкельчика "Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять в Україні ХІХ-ХХІ ст.".

Лекція буде присвячена ролі перепоховань у виробленні модерної політичної культури та національної пам’яті. Перепоховання видатних українців розглядатимуться у ширшому світовому контексті та у зв’язку із розвитком сучасних ідеологій.

 

Епоха війн і революцій ХХ ст. змінила практики поховання, перепоховання та коммеморації — і запровадила нове розуміння героїзму. Доповідач також запропонує слухачам замислитися над тим, які постаті з української історії заслуговують на перепоховання і чому саме.

Сергій Єкельчик – професор історії та славістики Університету Вікторії (Канада) , президент Канадської асоціації українознавців. Автор 6 книг з модерної історії України, серед яких праця "Історія України. Становлення сучасної нації", яка перекладена п’ятьма мовами. Нова книга автора "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни" отримала нагороду найкращої книжки дворіччя від Американської асоціації українознавства.



Лекція відбувається в рамках виставки "Перепоховання=перетворення"

22 червня, субота, 16.00 

Місце: Національний музей Тараса Шевченка

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка

Вхід на подію за музейним квитком.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.