У Львові перепоховали 428 жертв політичних репресій

У Львові на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань № 76, перепоховали 428 жертв політичних репресій – в’язнів Пересильної тюрми № 25.

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 
ФОТО: Львівської ОДА

У співпраці з меморіальним музеєм "Територія терору" фахівці комунального підприємства "Доля" упродовж 2017-2018 років провели ексгумацію останків 428 в'язнів Пересильної тюрми № 25.

Присутні вшанували пам'ять загиблих покладанням квітів та лампадок до місця поховання та виконали Державний Гімн України. Також відбулась громадська панахида.


Пересильна тюрма № 25 була створена у Львові восени 1944 року радянською окупаційною адміністрацією.

Це була одна з найбільших тюрем такого типу в УРСР. У роки німецької окупації на цій ділянці міста знаходилось "львівське ґето". На території тюрми були розташовані 21 барак, приміщення адміністрації, госпіталь.

Тюрма була огороджена цегляним і дерев'яним парканом заввишки 3 м. Основним призначенням був збір та відправка в'язнів "етапами" у виправно-трудові табори ГУЛАГу.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.