На Тернопільщині перепоховали трьох вояків УПА. ФОТО

На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє Армія.Inform.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонію погребіння останків вояків Української Повстанської Армії очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Православної церкви України Нестор. Панахида за загиблими вояками відбулася в церкві Архістратига Михаїла в Темногайцях. А поховали вояків у братській могилі в селі Великі Загайці.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

За словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, останки українських патріотів були віднайдені у 2020 році у двох могилах у лісі біля Великих Загайців Кременецького району. Пошукові роботи, ексгумацію та перепоховання профінансував Український інститут національної пам'яті.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Особу одного із загиблих вдалося встановити – це Марко Фук, уродженець села Темногайці. Двох інших, за результатами антропологічної експертизи, ідентифіковано як його родичів. Але імен встановити не вдалося.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонія перепоховання відбулась за участю почесної варти Збройних Сил України, клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець", керівництва Тернопільської обласної ради, Кременецької райдержадміністрації та представників УІНП.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка