Кернес, усе-таки, повісив Жукова. ФОТО

На проспекті Петра Григоренка в Харкові, який міська рада перейменувала на Маршала Жукова, з третьої спроби встановили вказівники з новою-старою назвою.

Це зафіксувала місцева мешканка, активістка ГО "Автомайдан-Харків" Катерина Яресько.

"Знов зафіксовано порушення закону в Харкові, сьогодні на проспекті Петра Григоренка вішають таблички з назвою, яка протирічить закону про декомунізацію", - написала вона у "Фейсбуці".

За її спостереженнями, таблички повісили на такій висоті, що з землі не видно, що на них написано.

Яресько пообіцяла звернутися за цим фактом до поліції.

Нагадаємо, перша спроба поміняти вказівники "Проспект Петра Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова" сталася в ніч на 26 червня в Харкові  Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Удень 27 червня комунальні служби Харкова спробували встановити вказівники повторно. Активісти їм знову завадили.

19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ, вважаючи рішення харківської влади таким, що порушує закон про засудження нацистського і комуністичного тоталітарних режимів.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної рад подали позов із оскарженням рішення міськради Харкова.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.