Спецпроект

Український посол в Чехії закликав чеський Сенат визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. ВІДЕО

4 червня у верхній палаті Чеського парламенту – Сенаті відбулася конференція «Сталінський голодомор в Україні 1932-1933 років: Прихована війна, що мала зліквідувати український народ».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Чеські та українські історики і дослідники презентували свої доповіді про один з найбільших злочинів комунізму в Європі.

Речники з Інституту дослідження тоталітарних режимів Давід Свобода та Даніела Коленовська з Інституту новітньої історії, історик і україніст Богдан Зілінський, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак та інші експерти розповіли аудиторії студентів та громадськості про злочини сталінського режиму, жертвою яких стали мільйони українців і про те, які наслідки у контексті сучасності має ця трагедія із сьогоднішніми подіями в Україні.

Зокрема посол України в Чехії Євген Перебийніс закликав чеський Сенат визнати голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Маю переконання, що українська діаспора, яка є найбільшою нацменшиною Чехії, належно оцінить такий крок з боку чеських високопосадовців. Гібридна війна яку продовжує вести Росія проти Україні не виникла сьогодні. Кремль вдосконалив свої методи та інструменти, але мета залишається та ж сама – знищити Україну, українську мову і український народ.

Голодомор був одним із принципів гібридної війни Москви проти України. Сьогоднішня війна на Донбасі – це пряме продовження геноциду. Оскільки саме Донбас був одним із найбільш постраждалих від голоду регіонів.

І саме в цей регіон, замість страчених голодом українців, Москва організовано привезла заступників так званого «російського світу», – зазначив Перебийніс.

У дискусії взяв участь і заступник голови Палати депутатів Войтєх Пікала.

«Сьогоднішня конференція нам дає можливість замислитися про всіх, хто знаходився під тиском диктаторських ідеологій протягом всієї історії. Про Голодомор в Україні багато років не говорили.

Підпорядкування інтересів одного народу інтересам іншого та перекручування фактів на користь ідеологічним злочинам – це, на жаль, те що триває і сьогодні.

Я радий, що Сенат Чехії, демократичної країни має можливість надавати громадянам правдиву та фактичну інформацію, яка є основою вільної громадської суспільності», – сказав Пікала.

Довідково. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.