Спецпроект

Український посол в Чехії закликав чеський Сенат визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. ВІДЕО

4 червня у верхній палаті Чеського парламенту – Сенаті відбулася конференція «Сталінський голодомор в Україні 1932-1933 років: Прихована війна, що мала зліквідувати український народ».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Чеські та українські історики і дослідники презентували свої доповіді про один з найбільших злочинів комунізму в Європі.

Речники з Інституту дослідження тоталітарних режимів Давід Свобода та Даніела Коленовська з Інституту новітньої історії, історик і україніст Богдан Зілінський, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак та інші експерти розповіли аудиторії студентів та громадськості про злочини сталінського режиму, жертвою яких стали мільйони українців і про те, які наслідки у контексті сучасності має ця трагедія із сьогоднішніми подіями в Україні.

Зокрема посол України в Чехії Євген Перебийніс закликав чеський Сенат визнати голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Маю переконання, що українська діаспора, яка є найбільшою нацменшиною Чехії, належно оцінить такий крок з боку чеських високопосадовців. Гібридна війна яку продовжує вести Росія проти Україні не виникла сьогодні. Кремль вдосконалив свої методи та інструменти, але мета залишається та ж сама – знищити Україну, українську мову і український народ.

Голодомор був одним із принципів гібридної війни Москви проти України. Сьогоднішня війна на Донбасі – це пряме продовження геноциду. Оскільки саме Донбас був одним із найбільш постраждалих від голоду регіонів.

І саме в цей регіон, замість страчених голодом українців, Москва організовано привезла заступників так званого «російського світу», – зазначив Перебийніс.

У дискусії взяв участь і заступник голови Палати депутатів Войтєх Пікала.

«Сьогоднішня конференція нам дає можливість замислитися про всіх, хто знаходився під тиском диктаторських ідеологій протягом всієї історії. Про Голодомор в Україні багато років не говорили.

Підпорядкування інтересів одного народу інтересам іншого та перекручування фактів на користь ідеологічним злочинам – це, на жаль, те що триває і сьогодні.

Я радий, що Сенат Чехії, демократичної країни має можливість надавати громадянам правдиву та фактичну інформацію, яка є основою вільної громадської суспільності», – сказав Пікала.

Довідково. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище