Спецпроект

Український посол в Чехії закликав чеський Сенат визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. ВІДЕО

4 червня у верхній палаті Чеського парламенту – Сенаті відбулася конференція «Сталінський голодомор в Україні 1932-1933 років: Прихована війна, що мала зліквідувати український народ».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Чеські та українські історики і дослідники презентували свої доповіді про один з найбільших злочинів комунізму в Європі.

Речники з Інституту дослідження тоталітарних режимів Давід Свобода та Даніела Коленовська з Інституту новітньої історії, історик і україніст Богдан Зілінський, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак та інші експерти розповіли аудиторії студентів та громадськості про злочини сталінського режиму, жертвою яких стали мільйони українців і про те, які наслідки у контексті сучасності має ця трагедія із сьогоднішніми подіями в Україні.

Зокрема посол України в Чехії Євген Перебийніс закликав чеський Сенат визнати голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Маю переконання, що українська діаспора, яка є найбільшою нацменшиною Чехії, належно оцінить такий крок з боку чеських високопосадовців. Гібридна війна яку продовжує вести Росія проти Україні не виникла сьогодні. Кремль вдосконалив свої методи та інструменти, але мета залишається та ж сама – знищити Україну, українську мову і український народ.

Голодомор був одним із принципів гібридної війни Москви проти України. Сьогоднішня війна на Донбасі – це пряме продовження геноциду. Оскільки саме Донбас був одним із найбільш постраждалих від голоду регіонів.

І саме в цей регіон, замість страчених голодом українців, Москва організовано привезла заступників так званого «російського світу», – зазначив Перебийніс.

У дискусії взяв участь і заступник голови Палати депутатів Войтєх Пікала.

«Сьогоднішня конференція нам дає можливість замислитися про всіх, хто знаходився під тиском диктаторських ідеологій протягом всієї історії. Про Голодомор в Україні багато років не говорили.

Підпорядкування інтересів одного народу інтересам іншого та перекручування фактів на користь ідеологічним злочинам – це, на жаль, те що триває і сьогодні.

Я радий, що Сенат Чехії, демократичної країни має можливість надавати громадянам правдиву та фактичну інформацію, яка є основою вільної громадської суспільності», – сказав Пікала.

Довідково. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".