Спецпроект

Український посол в Чехії закликав чеський Сенат визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. ВІДЕО

4 червня у верхній палаті Чеського парламенту – Сенаті відбулася конференція «Сталінський голодомор в Україні 1932-1933 років: Прихована війна, що мала зліквідувати український народ».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Чеські та українські історики і дослідники презентували свої доповіді про один з найбільших злочинів комунізму в Європі.

Речники з Інституту дослідження тоталітарних режимів Давід Свобода та Даніела Коленовська з Інституту новітньої історії, історик і україніст Богдан Зілінський, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак та інші експерти розповіли аудиторії студентів та громадськості про злочини сталінського режиму, жертвою яких стали мільйони українців і про те, які наслідки у контексті сучасності має ця трагедія із сьогоднішніми подіями в Україні.

Зокрема посол України в Чехії Євген Перебийніс закликав чеський Сенат визнати голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Маю переконання, що українська діаспора, яка є найбільшою нацменшиною Чехії, належно оцінить такий крок з боку чеських високопосадовців. Гібридна війна яку продовжує вести Росія проти Україні не виникла сьогодні. Кремль вдосконалив свої методи та інструменти, але мета залишається та ж сама – знищити Україну, українську мову і український народ.

Голодомор був одним із принципів гібридної війни Москви проти України. Сьогоднішня війна на Донбасі – це пряме продовження геноциду. Оскільки саме Донбас був одним із найбільш постраждалих від голоду регіонів.

І саме в цей регіон, замість страчених голодом українців, Москва організовано привезла заступників так званого «російського світу», – зазначив Перебийніс.

У дискусії взяв участь і заступник голови Палати депутатів Войтєх Пікала.

«Сьогоднішня конференція нам дає можливість замислитися про всіх, хто знаходився під тиском диктаторських ідеологій протягом всієї історії. Про Голодомор в Україні багато років не говорили.

Підпорядкування інтересів одного народу інтересам іншого та перекручування фактів на користь ідеологічним злочинам – це, на жаль, те що триває і сьогодні.

Я радий, що Сенат Чехії, демократичної країни має можливість надавати громадянам правдиву та фактичну інформацію, яка є основою вільної громадської суспільності», – сказав Пікала.

Довідково. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.