Спецпроект

Український посол в Чехії закликав чеський Сенат визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. ВІДЕО

4 червня у верхній палаті Чеського парламенту – Сенаті відбулася конференція «Сталінський голодомор в Україні 1932-1933 років: Прихована війна, що мала зліквідувати український народ».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Чеські та українські історики і дослідники презентували свої доповіді про один з найбільших злочинів комунізму в Європі.

Речники з Інституту дослідження тоталітарних режимів Давід Свобода та Даніела Коленовська з Інституту новітньої історії, історик і україніст Богдан Зілінський, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак та інші експерти розповіли аудиторії студентів та громадськості про злочини сталінського режиму, жертвою яких стали мільйони українців і про те, які наслідки у контексті сучасності має ця трагедія із сьогоднішніми подіями в Україні.

Зокрема посол України в Чехії Євген Перебийніс закликав чеський Сенат визнати голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Маю переконання, що українська діаспора, яка є найбільшою нацменшиною Чехії, належно оцінить такий крок з боку чеських високопосадовців. Гібридна війна яку продовжує вести Росія проти Україні не виникла сьогодні. Кремль вдосконалив свої методи та інструменти, але мета залишається та ж сама – знищити Україну, українську мову і український народ.

Голодомор був одним із принципів гібридної війни Москви проти України. Сьогоднішня війна на Донбасі – це пряме продовження геноциду. Оскільки саме Донбас був одним із найбільш постраждалих від голоду регіонів.

І саме в цей регіон, замість страчених голодом українців, Москва організовано привезла заступників так званого «російського світу», – зазначив Перебийніс.

У дискусії взяв участь і заступник голови Палати депутатів Войтєх Пікала.

«Сьогоднішня конференція нам дає можливість замислитися про всіх, хто знаходився під тиском диктаторських ідеологій протягом всієї історії. Про Голодомор в Україні багато років не говорили.

Підпорядкування інтересів одного народу інтересам іншого та перекручування фактів на користь ідеологічним злочинам – це, на жаль, те що триває і сьогодні.

Я радий, що Сенат Чехії, демократичної країни має можливість надавати громадянам правдиву та фактичну інформацію, яка є основою вільної громадської суспільності», – сказав Пікала.

Довідково. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.