Унікальне захоронення на Сумщині стало частиною нового заповідника

На Сумщині відтепер буде функціонувати державний історико-культурний заповідник "Державотворці Сіверщини".

Постанову про створення заповідника, до якого увійшов комплекс пам’яток архітектури cела Гамаліївка та міста Шостки Сумської області, з віднесенням його до сфери управління Мінкультури, ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України напередодні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Заповідник стане туристичною перлиною Сумщини та історико-культурним брендом Шосткинщини", - зазначив, коментуючи це рішення, міський голова Шостки Микола Нога.

В свою чергу начальник відділу промоції та туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко висловив переконання, що створення цього заповідника дасть змогу розширити на території Сумщини локацію заповідних зон, вартих уваги і збереження свого первісного стану, та привабити до них як вітчизняних, так й іноземних туристів.

Архітектурний комплекс усипальниці родини Скоропадських – Гамаліївський монастир – та інші пам’ятки архітектури, про які йдеться, мають колосальне історичне значення для України.

Гамаліївський Харлампіївський монастир – пам’ятка архітектури національного значення. Це один із останніх монастирів-фортець, побудованих в Україні. Тут розміщено усипальницю двох гілок родини Скоропадських. Це єдине захоронення гетьманів в Україні.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.