Вперше в Україні особа із синдромом Дауна отримала вищу історичну освіту

Мешканець Луцька Богдан Кравчук, який має синдром Дауна отримав вищу освіту історика. Це перший такий прецедент в Україні.

Про це повідомила представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук у "Фейсбуці".

За її словами, Богдан Кравчук вступив на історичний факультет Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у 2014 році.

 
Богдан Кравчук
FB Леся бондарук

За словами матері Богдана, Євгенії Кінах, любов до історії хлопцю прищепив дідусь.

Завдяки міністру освіти Сергію Квіту та його заступнику Павлу Полянському вдалося скасувати радянську норму 1970-х років, яка забороняла здобувати вищу освіту людям з такими захворюваннями.

"Усі ці 5 років Богдан сумлінно вчився і часто був набагато успішнішим за звичайних студентів. Вони могли прогуляти, недовчити... А Богдан так любить історію, що він не міг бути іншим і не міг підвести високу довіру до його можливостей. У його успіхах велика допомога Мами Євгенії Кінах, яка була незмінним асистентом свого любимого студента", – написала Леся Бондарук, яка теж долучилася до боротьби Богдана за право на вищу освіту. 

Диплом бакалавра історії Богдан отримав 11 липня.

"Приклад Богдана – це промінь надії багатьом батькам особливих дітей. Бо відтепер вони знають, що якщо вірити у своїх дітей і розвивати їхні можливості, то мрії збуваються", – переконана Бондарук.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.