Генпрокуратура відреагувала на встановлення погруддя Жукову у Харкові

Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

«Звернення направлено до прокуратури Харківської області, якій доручено організувати розгляд викладених доводів згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про результати у встановлений законом строк», - йдеться в листі Генеральної прокуратури.

Нагадуємо, що Український інститут національної пам’яті скерував листа до Генеральної прокуратури України та Національної поліції через встановлення пам’ятника радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові 11 липня 2019 року.

Інститут просить перевірити обставини встановлення у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.