Генпрокуратура відреагувала на встановлення погруддя Жукову у Харкові

Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

«Звернення направлено до прокуратури Харківської області, якій доручено організувати розгляд викладених доводів згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про результати у встановлений законом строк», - йдеться в листі Генеральної прокуратури.

Нагадуємо, що Український інститут національної пам’яті скерував листа до Генеральної прокуратури України та Національної поліції через встановлення пам’ятника радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові 11 липня 2019 року.

Інститут просить перевірити обставини встановлення у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.