Шевченко як самурай. В Україні знімають повнометражний вестерн

Тривають зйомки фільму "Тарас Шевченко: перший самурай", в якому поет рубає катаною, володіє навичками рукопашного бою та стрільби двома пістолетами.

За жанром це буде художній бойовик-вестерн, ідеться в репортажі видання TheБабель.

Для режисера Романа Перфільєва це другий фільм після його стрічки жахів "Лиса гора" і перший, який фінансує держава.

За сценарієм, дія відбувається у ХІХ столітті. Наркодилер-антигерой Яромир конфліктує з Тарасом Шевченком через його кохану Марію, і на цьому зав'язується сюжет.

 
Актор Роман Луцький в образі Шевченка
Ігор Єфімов / theБабель

Зйомки проходять у селах Пирогів та Підгірці під Києвом та в Чигирині на Черкащині.

Акторський склад цілеспрямовано підбирали так, щоб це були "нові обличчя" в кіно, надаючи перевагу акторам театру.

Головну роль – Тараса Шевченка – виконує Роман Луцький. Роль коханої Тараса Марії дісталася Катерині Слюсар (Дніпро). Головного "поганця" Яромира грає Андрій Малинович (Тернопіль).

 
Актори Роман Луцький і Сергій Стрельников в ролях Тараса Шевченка і його друга-японця Акайо
Ігор Єфімов / theБабель

"У школі в мене було тільки одне уявлення про Шевченка. Набурмосений, огрядний. Звісно, дітям зовсім не цікава така подача канонічного образу. Час це змінювати", — говорить Луцький.

На конкурсі фільмів патріотичної тематики Держкіно у 2018 році фільм посів перше місце і отримав 80% державного фінансування від Міністерства культури. Це 19,6 мільйона грн з 24,5 мільйонів.

За словами продюсера Юрія Мінзянова, більшість коштів поглинають костюми й організація каскадерських номерів.

Прем'єра планується на 5 березня 2020 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".