У Ялті археологи знайшли скелет кочівника-чорногорівця. ФОТО

Археологічна експедиція Маріупольського університету в селищі Ялта виявила імовірний скелет кімерійця у похованні залізної доби

Науковці та студенти Маріупольського державного університету під керівництвом В'ячеслава Забавіна з 29 червня по 18 липня проводили розкопки в селищі Ялта Мангушського району Донецької області, повідомляє прес-служба Маріупольської ради.

 

Археологи досліджували ділянку діаметром 40 м і завглибшки 1 м. Вони перевірили вісім поховань доби бронзи (ямна, бабинська і зрубна культури) та одне — раннього залізного віку (чорногорівська культура).

Поруч із численними костяними, бронзовими й керамічними виробами археологи знайшли скелет кочівника (імовірно, кімерійця) чорногорівської групи пам'яток, похованого в позі вершника.

 
 

За словами Забавіна знахідки унікальні для цієї місцевості, оскільки трапляються тут вкрай рідко. Зараз археологи розглядають ідею подальших розкопок у Ялті.

ДОВІДКА:

Чорногорівська група пам'яток — передскіфська ступінь кімерійської культури раннього залізного віку (950—650 роки до н. е.) Північного Причорномор'я. Назва походить від кургану під с. Чорногорівка (нині м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області), дослідженого в 1901 році.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.