У Києві відкрили виставку про звільнені у 2014-му міста сходу України. ФОТО

1 липня у вікнах Укрінформу відкрилася фотовиставка «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

Ця виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті та УНІА «Укрінформ». У виставці використано 16 фотографій кореспондентів Укрінформу.

Світлини розповідають про життя 5-ти міст сходу України – Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Мар’їнки, – що були звільнені у 2014 році українськими військовими від окупації російськими найманцями.

«У наших вікнах в центрі мирного міста, поруч з театрами, бутиками, поруч з людьми, які мирно гуляють, з’явилися фотознімки, які зупиняють ті миті, які є трагічними, складними для нашої країни, але які показують нам ціну повернення свого: наших територій і наших людей», – говорить генеральний директор УКРІНФОРМу Олександр Харченко.

 
Фото: УІНП

На світлинах представлена техніка та спорядження української армії на початку війни, зруйновані російськими бойовиками будинки в деокупованих містах та знищені українськими військовими позиції найманців.

А, головне, обличчя військових, які звільняли українські міста Донеччини і Луганщини, захищаючи територіальну цілісність України. Ця виставка розповідає про героїзм і перемоги українських вояків.

 
Фото: УІНП

«Я часто повторюю фразу почуту від знайомого ветерана: «Ми оберігали вас від війни, ми перестаралися». Так і є. Усі, хто не був на війні, хто був тут, у тилу, всі повірили, що війна дуже далеко. Хтось навіть повірив у те, що війни немає, що від неї можна сховатися, що її можна забути.

Це насправді шлях до поразки, адже надзвичайно важливо розуміти, що війна триває, потрібно мобілізувати всі сили суспільства на захист України і елементом, власне, цієї мобілізації є нагадування про героїчні вчинки тих людей, які пройшли через цю війну», – закцентував Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.

 
Фото: УІНП

На відкритті ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко зауважив:

«Коли вийти на Хрещатик, тут у Києві, прогулятися по вулиці, напевно, не складається враження, що десь йде війна, що в цей час хтось ризикує своїм життям, хтось його віддає.

І саме такі виставки дають нам можливість зрозуміти, що якби в тому чотирнадцятому році не загинули хлопці і не звільнили ці міста, можливо, війна дійшла би до Києва.

Адже саме тоді РФ перевіряла нас на міцність і, отримавши такий спротив, вона зупинилася там. Ми повернемо наші міста, ми повернемо Крим і Україна буде єдиною і незалежною».

 
Фото: УІНП

Воїн Першого батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Володимир Пастушок розповів:

«Я зараз часто співпрацюю з молоддю з деокупованих у 2014-му році територій. Нещодавно один старшокласник мені сказав: «Ми би зараз просто не дозволили, щоб хтось до нас приїхав розповідати про «маладиє рєспубліки» і загарбувати наші території».

І такі думки в молоді завдяки тому, що ми звільнили ці міста і принесли в душі населення Україну. І я впевнений, що більше такого в нас не повториться».

 
Фото: УІНП

Виставку організували: Український інститут національної пам’яті, УНІА «Укрінформ».

Над нею працювали: Аліна Карбан, Петро Бей, Роман Кулик, Владислав Куценко, Зоя Бойченко.

Фотографи: Дмитро Смольєнко, В'ячеслав Мадієвський, Маркіян Лисейко, Олексій Сурков.

Художник: Нікіта Тітов. Дизайн: Ганна Беркутова.

 
Фото: УІНП

Довідка.

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Агресія путінської Росії стартувала з окупації та анексії Криму, невдалої спроби запуску проєкту «Новоросія», масованих артилерійських обстрілів з території Російської Федерації та відкритим вторгненням російської регулярної армії на сході України.

Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових).

Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено залишили домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.

Для більшості громадян України напад Росії став шоком. І в колективній пам’яті українців літо 2014-го року найсильніше запам’яталось трагічними втратами українського війська під час боїв за Іловайськ та вздовж українсько-російського кордону.

Але влітку 2014-го року українські військові здобули і низку важливих перемог, які не дали окупантам повністю захопити навіть Донецьку та Луганську області.

5 років тому були звільнені ключові міста Донецької області: Лиман (4 червня 2014 року), Маріуполь (13 червня 2014 року), Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка (5 липня 2014 року), Бахмут (6 липня 2014 року), Торецьк (21 липня 2014 року), Авдіївка (30 липня 2014 року), Красногорівка (1 серпня 2014 року), Мар’їнка (5 серпня 2014 року), та Луганської області: Рубіжне (21 липня 2014 року), Севєродонецьк (22 липня 2014 року), Лисичанськ (24 липня 2014 року).

Війна загострила питання консолідації української нації як запоруки національної безпеки. Активний наступ військ РФ на території України вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави у лавах Збройних Сил України, Національної гвардії України, добровольчих формувань та масового волонтерського руху.

Сьогодні російсько-українська війна на Сході України триває. З різною інтенсивністю, яка неспівставна з бойовими діями 2014–2015 років, але вона не зникла з порядку денного України та світу.

Вертаємо своє!

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."