Правоохоронці знайшли того, хто вивів свастику на монітор київського ТЦ

Київська місцева прокуратура №5 та з Департамент захисту національної державності Служби безпеки України викрили хлопця, який показав свастику на моніторі торговельного центру столиці.

Інцидент із публічною демонстрацією нацистської символіки стався 16 лютого цього року в ТЦ "Городок" на проспекті Сепана Бандери. Молодикові, який влаштував це, повідомлено про підозру, повідомляє прес-служба прокуратури м. Києва. 

 
На ці монітори хлопець вивів зображення свастики на червоному тлі через насанкціонований доступ комп'ютера ТЦ
прес-служба прокуратури києва

"17-річний хлопець, перебуваючи у приміщенні центру, за допомогою програмного забезпечення "TeamViewer" здійснив зі свого мобільного телефону доступ до системи комп'ютера, з якого здійснювалася трансляція реклами на LED. Пароль до системи був відображений на моніторі в результаті збою в роботі комп'ютера. Молодик скористався цією технічною несправністю та завантажив у систему фото із зображенням нацистської свастики", - сказано в повідомленні.

Свастику бачили відвідувачі ТЦ на моніторі, що на першому поверсі, аж поки охоронці не вимкнули живлення монітора.

Винуватцю висунули підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, тобто в поширенні, а також публічному використанні символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.

Досудове розслідування триває.

Нагадаємо, 2 роки позбавлення волі умовно отримав мешканець Черкаської області за те, що вивісив на своєму будинку нацистський прапор.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.