Чоловік отримав умовний термін за вивішений прапор Третього Райху

2 роки позбавлення волі умовно отримав мешканець Лисянського району Черкаської області за те, що вивісив на своєму будинку нацистський прапор.

Про це повідомляє "Судовий репортер" з посиланням на вирок від 19 липня.

Обвинувачений закріпив з зовнішньої сторони будинку на металевій трубі прапор Третього Райху – прямокутне червоне полотнище з чорною свастикою в білому колі по центру прапора.

Нацистський стяг висів протягом п'яти годин, поки його не побачили й не зняли працівники поліції.

Чоловіка звинуватили за ч. 1 ст. 436-1 КК України - публічноме використання символіки нацистського тоталітарного режиму. У суді вину він повністю визнав. Суд врахував його щире каяття і активне сприяння слідству.

Лисянський районний суд призначив покарання у два роки позбавлення волі, звільнивши засудженого від відбуття строку з іспитовим терміном на один рік. Прапор за вироком суду мають знищити.

Нагадаємо, Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

У липні 2019 року Конституційний суд визнав цей закон конституційним. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.