АНОНС: виставка «Утопія тоталітаризму. Реальні світи Орвела: від СРСР до РФ» ПЕРЕНОСИТЬСЯ

Відвідувачі виставки побачать раритети епохи, які наочно демонструють те, якими різноманітними способами пропаганда просочується в усі сфери людського життя.

Про це "Історичній Правді" по відомили в НМІУ.

 

В антиутопічному романі "1984" англійського письменника та публіциста Джорджа Орвелла змальовано тоталітарний режим, який цілком ігнорує базові гуманістичні принципи.

Влада на сторінках твору утверджується за допомогою безкінечної війни, терору, залякування та інформаційного одурманення населення.

Події, що розгортаються в романі, і низка символів дуже нагадують відповідні в Радянському Союзі, з його авторитарною однопартійною диктатурою, культом особи, концентраційними таборами й широко розгорнутим терором проти суспільства.

Виставковий проект візуалізує відвідувачеві два світи. Перший – Уінстона Сміта (головного героя твору), людини, яка багато років живе в закоренілому тоталітарному суспільстві, де постійно присутні тривога, страх і біль.

Другий – реалії радянської і російської систем, ідеологія яких полягає в максимальному розширенні зон впливу та утвердженні свого злочинного устрою шляхом поширення масової пропаганди з 1920-х рр. і до сьогодення, особливо на українських землях.

Куратор виставки Андрій Гуменюк, старший науковий співробітник Відділу історії України ХХ ст.

Час: 19 серпня, понеділок, з 15:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2., м. Київ

Контакт: 0962818285 (Валентина)

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.