Російські військові проводять у Керчі підводну експедицію

Російські військові та представники пошукового руху проводять експедицію «Аджимушкай-2019» в Керчі.

Про це повідомляє прес-служба Південного військового округу Росії, передає Радіо Свобода.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

"У період з 29 липня по 13 серпня буде проведено другий етап пошукової експедиції "Аджимушкай-2019" в районі Аджимушкайських каменоломень міста Керч", – сказано в повідомленні відомства.

У прес-службі округу повідомили, що на першому етапі експедиції залучили гідрографічне судно Чорноморського флоту, завдяки якому можна виявити залишки кораблів і літаків.

"Були виявлені літак "Аерокобра", останки штурмовика ІЛ-2, пароплав "Марія", який затонув у результаті навігаційної аварії в 1908 році, а також знайдені останки німецької десантної баржі F-334а. Частина виявлених артефактів була піднята з дна моря на поверхню", – зазначили у відомстві.

Довідково. Аджимушкайські каменоломні оборонялися з 16 травня по 30 жовтня 1942 року, в боях брали участь 13 тисяч осіб. В живих залишалося 48 осіб. Облога тривала 170 днів.

На початку травня 2017 року з дна моря в зоні будівництва Керченського мосту підняли літак часів Другої світової війни.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.